МИНАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

мина́ти

псл. *minǫti «минути», mijati «минати»;
споріднене з лат. meare «ходити, проходити, рухатися», скімр. mynet «іти»;
іє. *mеі- «іти»;
р. минова́ть, бр. міна́ць, др. минути, миновати, п. minąć «минути», mijać «минати», ч. minoúti «минути», míjeti «минати», слц. minut’ «минути», вл. minyć so «минутися», нл. minus’ se «тс.», mijaś se «минатися», болг. ми́на «мину», м. мине «минає», схв. ми́нути «минути», слн. miníti, стсл. минѫти, миновати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вимина́ти «переганяти, обганяти»
мина́тиси «минатися; помирати, гинути»
мина́тися
минува́ти «обносити (чаркою), уникнути Ж»
мину́вшина
мину́ле
мину́лий
мину́ти
мину́шка «скороминуча» (про грушу)
мину́щий
мінуха́
неймину́й «неодмінно»
немина́йло «той, що не поступається дорогою; той, що не проходить»
немину́чий
о́бмин «пропуск»
обмина «тс.»
обмина́ти
обмино́вище «той, кого всі уникають»
омина́ти
передмину́лий
про́мінка «пропуск нитки в основі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
міна́ць білоруська
ми́на «мину» болгарська
minyć so «минутися» верхньолужицька
минути давньоруська
*mеі- «іти» індоєвропейська
meare «ходити, проходити, рухатися» латинська
мине «минає» македонська
minus' se «тс.»«минатися» нижньолужицька
mijaś se «тс.»«минатися» нижньолужицька
minąć «минути»«минати» польська
mijać «минути»«минати» польська
*minǫti «минути» праслов’янська
минова́ть російська
ми́нути «минути» сербохорватська
mynet «іти» середньокімрська
minut' «минути» словацька
miníti словенська
минѫти старослов’янська
миновати українська
миновати «тс.» українська
minoúti «минути»«минати» чеська
míjeti «минути»«минати» чеська
mijati «минати» ?


нао́минці «навмання»

результат видозміни форм типу [навманці́, наомани́] «тс.», зближених з основою слова мина́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
навманці́ «тс.» ?
наомани́ «тс.» ?
мина́ти ?

о́мінка «виняток; різниця»

неясне;
можливо, пов’язане з мина́ти (пор. п. [ominek] «загін, пропущений під час сівби»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мина́ти (пор. п. [ominek] «загін, пропущений під час сівби»). ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.