МИКИТИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

неясне;

можливо, пов’язане з метикува́ти ([митикува́ти]);

зв’язок з власним іменем Мики́та, очевидно, вторинний;

р. смики́тить «збагнути», п. [przemykicić] «обдурити»;

неясне;

можливо, утворене від др. Микула «Микола» за аналогією до [мики́тити] «викручуватися; плутати», сприйнятого як похідне від Мики́та;

не зовсім ясне;

можливо, результат контамінації слів спомина́ти і мики́тити «міркувати, метикувати»;

очевидно, похідне утворення від власного імені Петро́;

пор. мики́тити від Мики́та;