МИКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ми́кати «чесати (льон і под.); [виривати, висмикувати]»
псл. (s)mykati «тягати, рвати, рухати», mьknǫti «тягти, виривати; штовхати, рухати»;
споріднене з лит. maũkti «дерти (кору з дерева)», лтс. maukt «витягати», mukt «утекти», дінд. muñcáti «звільняє, розв’язує»;
іє. (s)muk- «тягти, рухати», паралельне (s)migh- «тс.»;
р. [мы́кать] «чесати (льон, коноплю)», бр. [мы́каць] «тс.», др. мыкати «кидати, тріпати», п. [ mykać] «чесати (льон)», mknąć «рухатися, мчатися, нестися», ч. mykati «висмикувати, чесати (льон, коноплю)», слц. mykať «тс.», нл. mykaś «совати, усувати, швидко забирати», болг. мъ́кна «витягти», схв. мȕкати «тріпати (льон)», слн. míkati «чесати; висмикувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́мичок
«потовщення в нитках»
меканча́ний
ме́катися
«братися за щось непосильне»
мик
(вигук на позначення швидкого руху)
ми́кало
«вид вудки»
ми́кальник
ми́канець
«розчісані і намикані з мички частини прядива для прядіння»
ми́каниця
«тс.»
ми́каничний
«зроблений з клоччя»
ми́канка
«найгірший сорт пряжі; клоччя Ж; клоччя, яке стягується з щітки після розчісування конопель Me»
миканча́ний
ми́катися
«вештатися; втручатися; кидатися»
микну́ти
«умчати (когось), занести»
ми́ковка
«палиця з гачком для висмикування сіна з копиці»
ми́чка
«жмут льону для прядіння; пасмо волосся; волосся у коня під копитом, щітка»
мокани́чний
«тс.»
намика́ти
«намотувати, навивати; накладати шар вовни на щітку для чесання»
пімкну́тися
«кинутися»
помика́ти
«попихати; приваблювати; поспішати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мы́каць «тс.» | білоруська |
| мъ́кна «витягти» | болгарська |
| muñcáti «звільняє, розв’язує» | давньоіндійська |
| мыкати «кидати, тріпати» | давньоруська |
| maukt «витягати» | латиська |
| maũkti «дерти (кору з дерева)» | литовська |
| mykaś «совати, усувати, швидко забирати» | нижньолужицька |
| mykać «чесати (льон)»«рухатися, мчатися, нестися» | польська |
| mknąć «чесати (льон)»«рухатися, мчатися, нестися» | польська |
| мы́кать «чесати (льон, коноплю)» | російська |
| мȕкати «тріпати (льон)» | сербохорватська |
| mykať «тс.» | словацька |
| míkati «чесати; висмикувати» | словенська |
| mykati «висмикувати, чесати (льон, коноплю)» | чеська |
| mьknǫti «тягти, виривати; штовхати, рухати» | ? |
| mukt «утекти» | ? |
ми́зкати «бруднити, заношувати»
неясне;
припускається зв’язок з ми́кати (Фасмер III 23);
р. мы́згать «бруднити, псувати; [тинятися; вештатися]», вл. mickować so «обшарпуватися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ми́зкатися
«забруднюватися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mickować so «обшарпуватися» | верхньолужицька |
| мы́згать «бруднити, псувати; [тинятися; вештатися]» | російська |
| ми́кати | ? |
о́мич «латаття, Nymphaea L.» (бот.)
неясне;
може бути зіставлене з основами [ми́кати] «виривати» і мочи́ти (мо́кнути);
Фонетичні та словотвірні варіанти
во́мич
ло́мич
момеч
мо́ми́ч
момо́ч
умич
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ми́кати «виривати» | ? |
| мочи́ти (мо́кнути). | ? |
помкну́ти(ся) «помчати, понестися»
пов’язане з дієсловом ми́кати «смикати, рвати, тягати; висмикувати з корінням; чесати (прядиво, льон)» (див.);
р. [помкну́ть] «захопити, потягти силоміць», бр. памкну́цца «кинутися, помчати; зібратися (щось зробити)», др. помъкнути «підпорядкувати, підкорити; спокусити (на щось)», п. pomknąć «помчати, понестися», pomknąć się «тс.», ч. pomknouti «посунути, підштовхнути, зрушити з місця (когось)», pomknouti se «виступити», слц. pomknút’ «зрушити з місця (когось)», pomknút’ sa «посунутися», болг. помъ́кна «потягну», схв. пома̀кнути «зсунути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пімкну́тися
«кинутися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| памкну́цца «кинутися, помчати; зібратися (щось зробити)» | білоруська |
| помъ́кна «потягну» | болгарська |
| помъкнути «підпорядкувати, підкорити; спокусити (на щось)» | давньоруська |
| pomknąć «помчати, понестися»«тс.» | польська |
| pomknąć się «помчати, понестися»«тс.» | польська |
| помкну́ть «захопити, потягти силоміць» | російська |
| пома̀кнути «зсунути» | сербохорватська |
| pomknút' «зрушити з місця (когось)»«посунутися» | словацька |
| pomknút' sa «зрушити з місця (когось)»«посунутися» | словацька |
| ми́кати «смикати, рвати, тягати; висмикувати з корінням; чесати (прядиво, льон)» | українська |
| pomknouti «посунути, підштовхнути, зрушити з місця (когось)»«виступити» | чеська |
| pomknouti se «посунути, підштовхнути, зрушити з місця (когось)»«виступити» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України