МИГОТІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ми́га́ти «блимати, моргати; (про світло) мигтіти»

псл. migati «мигати», mьgnǫti ( ‹*mĭg-) «мигнути»;
споріднене з лат. mieвre «блищати, тріпотіти», лит. mígti, miegóti «спати», лтс. miêgt «закривати очі», перс. miža «вія»;
іє. *meigh- «блимати, моргати» (первісно «втягувати повіки»), пов’язане з *megh-/ mogh- «тягти»;
р. мига́ть, бр. міга́ць, др. мигати «блимати очима», п. migać «моргати, мерехтіти, блимати», mgnienie «мить», ч. mihat, слц. mihať, вл. mikać, нл. mikaś, miknuś, полаб. migojě, болг. ми́гам, м. мига, схв. м́игати, слн. mígati, стсл. мьгнѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

змиг
миг «мить; мелькання; мигнути (виг.)»
ми́гавка «блискавиця»
мига́льний «миготливий» (анат.)
мига́тися «виднітися, ввижатися»
ми́ги «жести»
ми́гкати «мигтіти»
мигки́й «блимаючий»
мигко́м «мигцем, миттю»
мигкоті́ти «тс.»
мигну́ти «майнути; моргнути; [ударити]»
ми́говиця «блискавиця»«вія»
ми́гом «миттю»
мигота́ти
миготі́ти
миготли́вий
мигті́ти «тс.»
мигтю́чий
мигуне́ць «каганець; [падуча зірка]»
мигу́шка «блискавиця»
мигце́м
не́змигливо
примгну́ть «склепити очі, задрімати»
умига́тися «стати звичним»
умигну́ти «відвести очі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
міга́ць білоруська
ми́гам болгарська
mikać верхньолужицька
мигати «блимати очима» давньоруська
*meigh- «блимати, моргати» (первісно «втягувати повіки») індоєвропейська
mieвre «блищати, тріпотіти» латинська
miêgt «закривати очі» латиська
mígti литовська
мига македонська
mikaś нижньолужицька
miknuś нижньолужицька
miža «вія» перська
migojě полабська
migać «моргати, мерехтіти, блимати»«мить» польська
mgnienie «моргати, мерехтіти, блимати»«мить» польська
migati «мигати» праслов’янська
мига́ть російська
м́игати сербохорватська
mihať словацька
mígati словенська
мьгнѫти старослов’янська
mihat чеська
*mĭg- «мигнути» ?
miegóti «спати» ?
mogh- «тягти» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.