МЕТІЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
меті́ж «сум’яття»
псл. mętežь «тс.», пов’язане з męsti ‹ *męt-ti «мутити, бентежити», mǫtiti «мутити»;
р. мяте́ж, «бунт, заколот», бр. мяце́ж, др. мятежь, болг. мяте́ж, м. метеж, схв. ме́тēж, слн. métež «тс.», стсл. мѧтежь «сум’яття, хвилювання»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мяце́ж | білоруська |
| мяте́ж | болгарська |
| мятежь | давньоруська |
| метеж | македонська |
| mętežь «тс.» | праслов’янська |
| мяте́ж «бунт, заколот» | російська |
| ме́тēж | сербохорватська |
| métež «тс.» | словенська |
| мѧтежь «сум’яття, хвилювання» | старослов’янська |
| *męt-ti «мутити, бентежити» | ? |
| mǫtiti «мутити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України