МЕРКАНТИЛІЗМ — ЕТИМОЛОГІЯ

мерканти́льний «торговельний, комерційний; своєкорисливий»

через посередництво російської та французької мов (фр. mercantile «торговельний») запозичено з італійської;
іт. mercantile «тс.» утворено від mercante «торговець», що походить від лат. mercāns, дієприкметника від дієслова merkārῑ «торгувати, купувати», похідного від merx «товар», етимологія якого остаточно не з’ясована;
р. мерканти́льный, бр. мерканты́льны, п. merkantylny, ч. merkantilní, слц. merkantílný, вл. merkantilizm, болг. мерканти́лен, схв. мȅркантūлан, слн. merkantilen;
Фонетичні та словотвірні варіанти

меркантилі́зм «буржуазна економічна політика феодальних держав XV--XVIII ст.; гендлярство»
меркантилі́ст
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мерканты́льны білоруська
мерканти́лен болгарська
merkantilizm верхньолужицька
mercantile «тс.» італійська
mercante «торговець» італійська
mercāns латинська
merkārῑ «торгувати, купувати» латинська
merx «товар» латинська
merkantylny польська
мерканти́льный російська
мȅркантūлан сербохорватська
merkantílný словацька
merkantίlen словенська
mercantile французька
mercantile французька
merkantilní чеська



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.