МАЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ма́чка «кішка»
псл. maca «кішка», зменш. mačьka, етимологічно не зовсім ясне;
розглядається як утворення звуконаслідувального походження (Младенов 272; Skok II 344);
пов’язується також з приманювальним вигуком псл. mac-mac (Machek ESJČ 347; Holub – Lyer 297; Holub – Kop. 174) або з ім’ям Марі́я (пор. нім. Miez, Mieze «зменш. від Marie; кішка» – Bern. II 1; Mikl. EW 179);
непереконливі пояснення як похідного від ма́ти (Lessiak ZfDA 53, 128) і як запозичення з угорської мови (Décsy 46 – 47);
уг. macska «кішка» походить із слов’янських мов;
в українську мову, можливо, запозичено з західно- або південно-слов’янських мов;
п. [mačiek] «кіт», ч. macek «тс.», mačka «кішка», máče «кошеня», слц. mačka «кішка», máčik «кіт», болр. [ма́чка] «кішка», [маче́] «кошеня», [мачо́к] «кіт», ма́ца «киця», мац-мац «киць-киць», м. маца «киця», мац-мац «киць-киць», схв. мȁчка «кішка», мȁче «кошеня», мáчок «кіт», мàчōр «великий старий кіт», [мàчур] «тс.», слн. máčka «кішка», máček «кіт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ма́цу́р
«кіт»
маць-маць
(вигук, яким підкликають котів)
мача
«кошеня»
мача́тко
«молода кішечка; сережка, котик (на дереві)»
ма́шка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| маца «киця» | македонська |
| mačiek «кіт» | польська |
| maca «кішка» | праслов’янська |
| mac-mac | праслов’янська |
| мȁчка «кішка» | сербохорватська |
| mačka «кішка»«кіт» | словацька |
| máčik «кішка»«кіт» | словацька |
| máčka «кішка»«кіт» | словенська |
| máček «кішка»«кіт» | словенська |
| macska «кішка» | угорська |
| маче́ «кошеня» | українська |
| мачо́к «кіт» | українська |
| ма́ца «киця» | українська |
| мац-мац «киць-киць» | українська |
| мац-мац «киць-киць» | українська |
| мȁче «кошеня» | українська |
| мáчок «кіт» | українська |
| мàчōр «великий старий кіт» | українська |
| мàчур «тс.» | українська |
| macek «тс.»«кішка»«кошеня» | чеська |
| mačka «тс.»«кішка»«кошеня» | чеська |
| máče «тс.»«кішка»«кошеня» | чеська |
| mačьka | ? |
| ма́ти | ? |
| західно- | ? |
| ма́чка «кішка» | ? |
ма́чка «солома, яка не порізалась у січкарні»
очевидно, споріднене з ч. mačkati «м’яти, давити», разом з яким може бути введене до псл. makati «ТС.; мацати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| makati «ТС.; мацати» | праслов’янська |
| mačkati «м’яти, давити» | чеська |
ма́чка «гар з чубука»
очевидно, пов’язане з мочи́ти (пор. синонімічне [баґа] «тс.; тютюн для жування, сік з тютюну»);
ч. слц. močka «рідина з тютюну в люльці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мо́чка
«тс.»
ома́чка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| močka «рідина з тютюну в люльці» | словацька |
| močka «рідина з тютюну в люльці» | чеська |
| мочи́ти (пор. синонімічне [баґа] «тс.; тютюн для жування, сік з тютюну») | ? |
мо́кнути
псл. močiti, moknǫti, mokrъ, – споріднені з лит. maketi «вступити в болото», maknóti «ходити по грязюці», makonė «калюжа», лтс. makņa «болото, трясовина», muklājs «трясовина», ос. mœcyn «валятися в чомусь рідкому», вірм. mōr «болото, драговина», можливо, також лат. mācero «розм’якшую, розмочую, мочу»;
іє. *măk- «мокрий, зволожувати»;
р. мо́кнуть, мо́крый, бр. мо́кнуць, мо́кры, др. мокнути, мокрыи, п. moknąć, mokry, ч. moknouti, mokrý, слц. moknút’, mokrý, вл. moknyć, mokry, нл. moknuś, mokšy, полаб. mükri «мокрий», болг. мо́кря «мочу», мо́кър «мокрий», м. мокри «мочить», мокар «мокрий», схв. [промокнути], мòчити, мȍкар, слн. [mokniti], močíti, móker, стсл. мочити, мокръ, цсл. мокнѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вимака́ти
«вимокати»«вимокла ділянка посіву»
(Me)» ви́мок
ви́моклий
ви́мочка
«те.; промокачка»
відмака́ти
«відмокати»
ві́дмок
«відлига»
відмо́ка
«мокре місце в землі; луг, в якому намочено білизну»
замака́ти
«замокати»
змокра́віти
«змокріти»
змо́чувальний
мака́тка
«промокальний папір»
макля́к
«мокриця, Oniscus L.»
(ент.)
макра́шка
макре́ць
макро́тка
макря́к
«тс.»
ма́чанка
«страва із сиру й сметани»
мача́ти
«умочати»
ма́чка
«підлива»
міч
«сеча»
моква́
мокла́вина
«багнистий ґрунт, багно»
мокли́на
«тс.»
мокли́ця
«мокрота Ж; місце, що заливається весняною водою Ч; роздавлена гнида»
мокля́к
«низина, залита водою; все мокре; трухлявий предмет»
моклякува́тий
«сирий, болотистий»
мокля́ха
«болотний кліщ, Limnochares»
мокра́вий
«мокруватий»
мокра́вина
«багнисте місце»
мокрави́нець
«болотяний слимак, Paludina»
(зоол.)
мокре́ць
«запалення шкіри кінцівок у коней і рогатої худоби; [злегка заболочена низина Ч; все мокре Ж; мокрі дрова]»
мокре́ча
«вогкість, дощова погода; що-небудь мокре»
мокрий
мокри́на
«мокре місце, багно»
мокри́нець
«мокрець (у коней)»
мокри́ця
«стонога, Oniscus L.; [кістянка, Lithobius forficatus Ж; сколопендра, Scolopendra Ж; мокре місце, багно]»
(зоол.)
мокрі́зний
«дуже мокрий»
мокрі́нь
«тс.»
мо́крість
мокрі́ти
мокрови́на
«багнистий ґрунт, багно Ж; злегка заболочена низина Ч»
мокрота
мокрота́
мокро́та
«виділення з дихальних шляхів»
мокроти́ння
«тс.»
мокрува́тий
мокру́ха
«настояна горілка»
мокря́
мо́крява
«мочар»
мокря́вий
мокря́ни́
мокряни́ць
«тс.»
мокряниця
«мокраве, гниле поле»
мокря́ччя
«що-небудь мокре»
мо́кти
«мокнути»
моч
«сеча»
моча́
моча́ка
«підлива з грибів і борошна; страва з сала і м’яса»
моча́лка
«страва, яку їдять, умочаючи в неї хліб»
моча́нка
«страва з фруктів або ягід»
мочану́ха
«горілка з перцем»
мо́чар
моча́ра
«мочар»
мочари́стий
«з мочарами»
моча́рка
«довгоніжка, Tipula L.; болотяний слимак»
(зоол.)
мочарува́тий
«тс.»
моча́ти
«умочати»
мо́чва
«мокра погода»
моче́вий
«сечовий»
моче́на
«настояна горілка»
мочере́т
«мочар»
мочи́вий
«мокрий, дощовий»
мочилині́вка
«заглибина для мочіння конопель, льону»
мочи́ло
«тс.»
мочи́льний
мочи́ти
мочи́тися
мочи́ха
«долина з водою»
мочли́вий
«тс.»
мочо́вий
«сечовий»
мочува́тий
«трясовинний»
намо́к
«холодна настоянка»
недомо́ка
«недостатньо вимочене волокно коноплі»
підмока́ти
«підмокати»
підмо́чка
«розлив, повінь»
по́мок
«рід конопель, вимочуваних у воді»
помо́ченє
«змочування»
помоч́ина
«тс.»
примо́чка
промака́ти
«промокати»
промока́льний
промока́шка
розмака́ти
«розмокати»
розмочка
сирість
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́кнуць | білоруська |
| мо́кря «мочу» | болгарська |
| moknyć | верхньолужицька |
| mokry | верхньолужицька |
| mōr «болото, драговина» | вірменська |
| мокнути | давньоруська |
| *măk- «мокрий, зволожувати» | індоєвропейська |
| mācero «розм’якшую, розмочую, мочу» | латинська |
| makņa «болото, трясовина» | латиська |
| maketi «вступити в болото» | литовська |
| мокри «мочить» | македонська |
| moknuś | нижньолужицька |
| mokšy | нижньолужицька |
| mœcyn «валятися в чомусь рідкому» | осетинська |
| mükri «мокрий» | полабська |
| moknąć | польська |
| mokry | польська |
| močiti | праслов’янська |
| мо́кнуть | російська |
| промокнути | сербохорватська |
| moknút' | словацька |
| mokrý | словацька |
| mokniti | словенська |
| močíti | словенська |
| móker | словенська |
| мочити | старослов’янська |
| мо́крый | українська |
| мо́кры | українська |
| мокрыи | українська |
| мо́кър «мокрий» | українська |
| мокар «мокрий» | українська |
| мòчити | українська |
| мȍкар | українська |
| мокръ | українська |
| мокнѫти | церковнослов’янська |
| moknouti | чеська |
| mokrý | чеська |
| moknǫti | ? |
| mokrъ | ? |
| maknóti «ходити по грязюці» | ? |
| makonė «калюжа» | ? |
| muklājs «трясовина» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України