МАРИНУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
марина́д «рідина, приготована з оцтом і прянощами; мариновані продукти»
запозичення з французької мови;
фр. marinade «тс.» утворене від mariner «маринувати», що походить від іт. marinare «маринувати, солити в розсолі (спочатку рибу)», пов’язаного з marino «морський», яке зводиться до лат. marīnus «тс.»;
р. марина́д, бр. марына́д, п. marynata, ч. слц. marináda, вл. marinada, болг. марина́та, марина́да, схв. маринáда, слн. marináda;
Фонетичні та словотвірні варіанти
марина́та
«мариноване м’ясо»
марино́ваний
маринува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| марына́д | білоруська |
| марина́та | болгарська |
| marinada | верхньолужицька |
| marinare «маринувати, солити в розсолі (спочатку рибу)» | італійська |
| marīnus «тс.» | латинська |
| marynata | польська |
| марина́д | російська |
| маринáда | сербохорватська |
| marináda | словацька |
| marináda | словенська |
| марина́да | українська |
| marinade «тс.» | французька |
| marináda | чеська |
| mariner «маринувати» | ? |
| marino «морський» | ? |
марину́ха «мухомор сірий їстівний, Amanita spissa Fr.» (бот.)
[мари́нка] «сироїжка червона, Russula rosacea Fr.» МСБГ;
результат видозміни деетимологізованої назви [мориму́ха] «мухомор», зближеної з основою власного імені Мари́на або дієслова маринува́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мориму́ха | українська |
| Мари́на | українська |
| мари́нувати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України