МАРЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ма́рець «березень» (заст.)
через посередництво західнослов’янських мов запозичено з латинської;
лат. mārtius «місяць Марса» утворено від Mārs «Марс» (бог весни, потім війни);
р. [ма́рец], бр. [ма́рац], п. marzec, ч. [mařec], слц. marec, слн. márec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ма́рец
марц
«тс.»
марце́вий
марцівки́
«березневі курчата»
марцови́ця
«мінлива березнева погода»
марцо́вка
«щука, яка нереститься в березні»
(іхт.)
марцу́вка
«березневе курча»
марцьо́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́рац | білоруська |
| mārtius «місяць Марса» | латинська |
| marzec | польська |
| ма́рец | російська |
| marec | словацька |
| márec «тс.» | словенська |
| mařec | чеська |
| Mārs «Марс» (бог весни, потім війни) | ? |
марцо́вка «червона отруйна гадюка» (зоол.)
очевидно, пов’язане з ма́рець «березень» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ма́рець «березень» | ? |
Ма́рта (жіноче ім’я)
гр. Μάρϑα походить від арам. Mārĕthá «пані господиня», жін. р. від mār, māra «пан, господар»;
р. болг. м. Ма́рта, п. ч. слц. вл. Marta, схв. Мȃрта, слн. Márta, стсл. Маръда, Маръта, – через посередництво західнослов’янських мов запозичено з грецької;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Map
«мо́лва, и попеченіє, аб(о) вызываючая, аб(о)... па́ни, аб(о) научителка»
(1627)
Mapто́xa
Марøа
(1401)
Марта
(1462)
Марту́ня
Марту́ся
Марту́ха
Ма́рця
Ту́ня
Ту́ся
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ма́рта | болгарська |
| Marta | верхньолужицька |
| Ма́рта | македонська |
| Marta | польська |
| Ма́рта | російська |
| Мȃрта | сербохорватська |
| Marta | словацька |
| Márta | словенська |
| Маръда | старослов’янська |
| Marta | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України