МАРГІНЕС — ЕТИМОЛОГІЯ
маргіне́с «поле книжки, зошита»
запозичення з польської мови;
п. margines, як і слц. margo, схв. марги́на «тс.», походить від лат. margines, наз. в. мн. від margo «край, межа», спорідненого з двн. marc(h)a «кордон, рубіж», гот. marka «тс.», дангл. mearc «тс., межовий знак»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| marka «тс.» | готська |
| mearc «тс., межовий знак» | давньоанглійська |
| marc(h)a «кордон, рубіж» | давньоверхньонімецька |
| margines | латинська |
| margines | польська |
| марги́на «тс.» | сербохорватська |
| margo | словацька |
| від margo «край, межа» | ? |
| від margo «край, межа» | ? |
| від margo «край, межа» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України