МАНТО — ЕТИМОЛОГІЯ

манто́ «жіноче широке пальто»

запозичення з французької мови;
фр. manteau «плащ, пальто, манто, шинель» походить від лат. mantellum «покривало, плащ»;
р. бр. болг. манто́, п. ч. manto, схв. мàнто;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
манто́ білоруська
манто́ болгарська
mantellum «покривало, плащ» латинська
manto польська
манто́ російська
мàнто сербохорватська
manteau «плащ, пальто, манто, шинель» французька
manto чеська

ма́нта «плащ»

запозичення з молдавської і румунської мов;
молд. ма́нтэ (рум. mántă) «плащ, шинель» походить, очевидно, від фр. mante «довга жіноча накидка», яке зводиться до лат. manta «плащ»;
р. [манта] «молдавський верхній одяг з довгим коміром» (з укр.?), п. manta «плащ», болг. [ма́нта] «ватник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

манта «бурка, пальто; шинель»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́нта «ватник» болгарська
manta «плащ» латинська
ма́нтэ «плащ, шинель» (рум. mántă) молдавська
manta «плащ» польська
манта «молдавський верхній одяг з довгим коміром» (з укр.?) російська
mante «довга жіноча накидка» французька

манти́ти «видурювати, випрошувати»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з лат. mantica «дорожня торба» (пор. п. ст. mantyka «жебрацька торба»), mantellum «покривало, скатертина»;
р. [манти́ть] «здаватися; бути привабливим», [манту́лить] «бути лизоблюдом», [манту́лы] «ласощі», бр. манта́чыць «тратити, розтринькувати», [манту́лы] «похоронний обід; частування; легке життя», [манту́лиць] «прикидатися бідним», п. [mantuły] «вид печива», слц. [obmantať] «обдурити», [umantať] «заворожити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

манта́ «дурисвіт, шахрай, шахрайство Ж; блукання в лісі О»
манта́р «шахрай»
манта́ч «дурисвіт Ж; прохач (про циган) Корз»
манта́чити «обдурювати, ошукувати Ж; тратити, розтринькувати»
манти́вий «брехливий, неправдивий»
манти́лити «тс.»
мантило
манти́тися «плестися (уві сні)»
мантій
манті́йство «ошуканство»
манту́ла «поминальний обід; милостиня на такому обіді»
манту́ли «подачки; кукурудзяні пироги з сиром»
манту́лити «видурювати подачку»
манту́лки «ласощі; дрібний крам»
мантяни́к «шахрай»
мантяр «тс.»
ми́нту́с «шматок хліба, одержаний жебраком Г, Ж; подачка жебракові; залишки їжі, що дають жебракові»
ми́нтуси «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
манта́чыць «тратити, розтринькувати» білоруська
mantica «дорожня торба» (пор. п. ст. mantyka «жебрацька торба») латинська
mantuły «вид печива» польська
манти́ть «здаватися; бути привабливим» російська
obmantať «обдурити» словацька
манту́лить «бути лизоблюдом» українська
манту́лы «ласощі» українська
манту́лы «похоронний обід; частування; легке життя» українська
манту́лиць «прикидатися бідним» українська
umantať «заворожити» українська
mantellum «покривало, скатертина» ?

монта́ва «чоловіча свита з капою на голову»

запозичення з молдавської мови;
молд. манта́ (рум. mantá) «шинель; широка накидка, плащ» виводиться від п. manta (СДЕЛМ 248) або, більш переконливо, від фр. manteau «плащ, пальто, шинель» (DLRM 478);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
манта́ «шинель; широка накидка, плащ» (рум. mantá) молдавська
manta польська
manteau «плащ, пальто, шинель» французька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.