МАЖАРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ма́жа «чумацький віз; міра ваги, об’єму, що дорівнює місткості одного чумацького воза; [віз]» (заст.)
запозичення з кримсько-татарської мови;
крим.-тат. маџар «віз» пов’язується з етнонімом ма́дя́р;
ма́жа як назва міри ваги виводиться також від уг. mázsa, запозиченого з слов’янських мов;
р. [мажа́ра] «велика татарська гарба, віз», [маджа́ра, мажу́ра, мажа́ра] «тс.», бр. [мажа́ра] «віз», п. maża «чумацький віз» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
маж
«тс.»
мажа
«великий купецький віз»
(1446)
ма́жар
«виробник маж»
мажа́ра
«великий віз»
ма́жний
«власник маж»
ма́зяр
«віз на дерев’яних осях»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мажа́ра «віз» | білоруська |
| маџар «віз» | кримсько-татарська |
| maża «чумацький віз» (з укр.) | польська |
| мажа́ра «велика татарська гарба, віз» | російська |
| mázsa | угорська |
| маджа́ра | українська |
| мажу́ра | українська |
| мажа́ра «тс.» | українська |
| ма́дя́р | ? |
| ма́жа | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України