ЛІГАТУРА — ЕТИМОЛОГІЯ

лігату́ра «зображення одним письмовим знаком двох або кількох літер»

через посередництво німецької мови (нім. Ligatúr) запозичено з середньолатинської;
слат. ligātūra «зв’язування, поєднування» походить від лат. ligo, ligāre «зв’язувати, скріплювати», спорідненого з псл. ligati «тс.», укр. лигати;
р. болг. схв. лигатýра, бр. лігату́ра, п. ч. вл. ligatura, слц. слн. ligatúra;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лігату́ра білоруська
лигатýра болгарська
ligatura верхньолужицька
ligo латинська
ligāre «зв’язувати, скріплювати» латинська
Ligatúr німецька
ligatura польська
ligati «тс.» праслов’янська
лигатýра російська
лигатýра сербохорватська
ligātūra «зв’язування, поєднування» середньолатинська
ligatúra словацька
ligatúra словенська
лигати українська
ligatura чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України