ЛЯДВЕНЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ля́две́нець «Lotus L» (бот.)
очевидно, як і [ляд] «горошок», [ля́дни́к] «тс., чина чорна; чаполоч; поп’язане з [ля́до], псл. lędo «необролена земля, цілина», оскільки лядвенець росте на необроблених, запущених землях, перелогах, луках;
через наявність в основі -в- назва рослини зіставлялася з р. ля́двея «стегно», ч. ledvina «нирка», слн. ledvice «нирки» і пояснювалась подібністю продовгуватих бобів лядвенцю до нирок (Меркулова 88; Фacмep ІІ 549–550; Brückner 297; Bern. І 705);
більш переконливе припущення про вторинне зближення назви рослини з назвою нирки за звуковою подібністю;
р. ля́двенец «лядвенець» п. lędźwian «чина, Lathyrus L.», [lędziniec, lędziwiec] «тс.», lędźwiec «горошок, Vicia L.», вл. ledźbjenc «лядвенець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ледвенець
леденець
«лядвенець рогатий, Lotus сorniculatus L.»«вика, горошок посівний, Vicia sativa L.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ledźbjenc «лядвенець» | верхньолужицька |
lędziniec «тс.»«горошок, Vicia L.» | польська |
lędźwian | польська |
lędziwiec | польська |
lędźwiec | польська |
lędo | праслов’янська |
ля́двея «стегно» | російська |
ля́двенец «лядвенець»«чина, Lathyrus L.» | російська |
ledvice «нирки» | словенська |
ляд «горошок» | українська |
ля́дни́к «тс., чина чорна; чаполоч; поп’язане з [ля́до], псл. lędo «необролена земля, цілина» | українська |
ля́до | українська |
-в- | українська |
ledvina «нирка» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України