ЛЯДВЕНЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ля́две́нець «Lotus L» (бот.)

очевидно, як і [ляд] «горошок», [ля́дни́к] «тс., чина чорна; чаполоч; поп’язане з [ля́до], псл. lędo «необролена земля, цілина», оскільки лядвенець росте на необроблених, запущених землях, перелогах, луках;
через наявність в основі -в- назва рослини зіставлялася з р. ля́двея «стегно», ч. ledvina «нирка», слн. ledvice «нирки» і пояснювалась подібністю продовгуватих бобів лядвенцю до нирок (Меркулова 88; Фacмep ІІ 549–550; Brückner 297; Bern. І 705);
більш переконливе припущення про вторинне зближення назви рослини з назвою нирки за звуковою подібністю;
р. ля́двенец «лядвенець» п. lędźwian «чина, Lathyrus L.», [lędziniec, lędziwiec] «тс.», lędźwiec «горошок, Vicia L.», вл. ledźbjenc «лядвенець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ледвенець
леденець «лядвенець рогатий, Lotus сorniculatus L.»«вика, горошок посівний, Vicia sativa L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ledźbjenc «лядвенець» верхньолужицька
lędziniec «тс.»«горошок, Vicia L.» польська
lędźwian польська
lędziwiec польська
lędźwiec польська
lędo праслов’янська
ля́двея «стегно» російська
ля́двенец «лядвенець»«чина, Lathyrus L.» російська
ledvice «нирки» словенська
ляд «горошок» українська
ля́дни́к «тс., чина чорна; чаполоч; поп’язане з [ля́до], псл. lędo «необролена земля, цілина» українська
ля́до українська
-в- українська
ledvina «нирка» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України