ЛЮСТР — ЕТИМОЛОГІЯ

лю́стра «підвісний освітлювальний прилад»

запозичення з французької мови;
фр. lustre «блиск, глянець; люстра» походить від іт. lustro «блиск», lustrare «блищати», яке зводиться до лат. lūstro «освітлюю, очищаю», пов’язаного з lūсео «свічусь, яснію», lūx «світло»;
р. бр. лю́стра, п. lustra «тс.», lustr «тс.; блиск, глянець», ч. lustr «люстра; панікадило», слц. luster, болг. заст. лу́стер «тс.», м. лустер «люстра», схв. лy̏стер, слн. lúster «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

люстро «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лю́стра білоруська
лу́стер «тс.» (заст.) болгарська
lustro «блиск» італійська
lustrare «блищати» італійська
lūstro «освітлюю, очищаю» латинська
lūсео «свічусь, яснію» латинська
lūx «світло» латинська
лустер «люстра» македонська
lustra «тс.»«тс.; блиск, глянець» польська
lustr «тс.»«тс.; блиск, глянець» польська
лю́стра російська
лy̏стер сербохорватська
luster словацька
lúster «тс.» словенська
lustre «блиск, глянець; люстра» французька
lustr «люстра; панікадило» чеська


лю́стро «дзеркало»

запозичення з польської мови;
п. lustro «дзеркало; (заст.) люстра» походить від іт. lustro «блиск, глянець», яке зводиться до лат. lūstro «освітлюю, очищаю», lūx «світло»;
бр. лю́стра «дзеркало»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

люсте́рко «дзеркальце»
лю́стречко «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лю́стра «дзеркало» білоруська
lustro «блиск, глянець» італійська
lūstro «освітлюю, очищаю» латинська
lūx «світло» латинська
lustro «дзеркало; (заст.) люстра» польська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.