ЛУКАВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

лука́вий «хитрий, підступний; грішний, нечестивий; біс, диявол; [злий Ж; невдоволений, заздрісний О]»

псл. lǫскаѵъ «вигнутий, кривий; хитрий, підступний», похідне від *lǫkа «кривизна, вигин»;
розвиток семантики, як у псл. krivьda «неправда, несправедливість», похідного від krivь «неправий, несправедливий, фальшивий, злий» ‹ «кривий, вигнутий»;
р. лука́вый «хитрий, підступний», лука́вить «хитрувати; [ходити криво (про птахів)]», др. лукавъ «хитрий, підступний; звивистий (про річку)», п. *łąka «зрада, підступ», ст. łękawa «вигин, кривизна», łękawy «який має форму лука», ч. [lukavý] «луговий», болг. лука́в «підступний, хитрий», [лъка́в] «тс.», м. лукав, схв. лỳкав, [лу̏кав, лукȃв] «хитрий», слн. lokàv «тс.», стсл. лѫкавъ «злий, підступний, хитрий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лука́вець
лука́винка
лука́вити «хитрувати; [ненавидіти, підбурювати О]»
лука́вник «лукавий»
лука́внува́ти «хитрувати; кривити душею»
лука́вство
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лука́в «підступний, хитрий» болгарська
лъка́в «тс.» болгарська
лукавъ «хитрий, підступний; звивистий (про річку)» давньоруська
лукав македонська
*łąka «зрада, підступ» польська
lǫскаѵъ «вигнутий, кривий; хитрий, підступний» праслов’янська
*lǫkа «кривизна, вигин» праслов’янська
krivьda «неправда, несправедливість» праслов’янська
krivь «неправий, несправедливий, фальшивий, злий» праслов’янська
лука́вый «хитрий, підступний» російська
лука́вить «хитрувати; [ходити криво (про птахів)]» російська
лỳкав сербохорватська
лу̏кав сербохорватська
лукȃв «хитрий» сербохорватська
lokàv «тс.» словенська
лѫкавъ «злий, підступний, хитрий» старослов’янська
lukavý «луговий» чеська
łękawa «вигин, кривизна»«який має форму лука» (ст.) ?
łękawy «вигин, кривизна»«який має форму лука» (ст.) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.