ЛОХАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ло́хати «жадати, прагнути; відчувати голод; сумувати, знемагати» (за чим)

недостатньо обгрунтоване виведення (Hern. І 734) з іє. *lēs-, *lǝs- «слабий», звідки болг. лош «поганий», схв. lȍš «слабий», слн. lóšen «тс.», р. [ло́ший] «поганий», а також, можливо, [ло́ха] «дурна жінка», як і зіставлення з нвн. locken «вабити, принаджувати»;
менш переконливо пов’язується з укр. [лох] «страх», [ло́хати] «полохати» (Куркина Этимология 1972, 77; Mikl. EW 172);
псл. loxati «жадати, прагнути», пов’язане чергуванням голосних з *laxati «тс.», укр. [ла́хнути] «зазіхати; лакомитися», [ла́хний] «пожадливий, ласолюбний» і далі з ла́сий, ла́ситися;
бр. [ла́хаць] «тинятися; говорити нісенітниці», п. lоchać się «проявляти статевий інстинкт» (про свиней), слц. lôchať «жадібно пити; хлебтати», слн. [lohnéti] «переслідувати; прагнути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зало́хати «занудитися (за чим)»
зало́хнути «тс.»
лох «пристрасть, пристрасне бажання»
ло́хатися
ло́хний «жадібний, пожадливий»
ло́хник «жадібна, користолюбна людина»
ло́хнути «тс. Ж; бути у відчаї»
ло́хня «жадібність, жадоба»
ло́шити «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́хаць «тинятися; говорити нісенітниці» білоруська
лош «поганий» болгарська
*lēs- індоєвропейська
*lǝs- «слабий» індоєвропейська
locken «вабити, принаджувати» нововерхньонімецька
lоchać się «проявляти статевий інстинкт» (про свиней) польська
loxati «жадати, прагнути» праслов’янська
*laxati «тс.» праслов’янська
ло́ший «поганий» російська
ло́ха «дурна жінка» російська
lȍš «слабий» сербохорватська
lôchať «жадібно пити; хлебтати» словацька
lóšen «тс.» словенська
lohnéti «переслідувати; прагнути» словенська
лох «страх» українська
ло́хати «полохати» українська
ла́хнути «зазіхати; лакомитися» українська
ла́хний «пожадливий, ласолюбний» українська
ла́сий українська
ла́ситися українська

ло́хати «лоскотати»

фонетичні варіанти з -ks-, паралельні до форм з -sk(loskotati, lъskъtati «тс.»);
псл. [loxati ‹ *loksati, *loxъtati ‹ *loksъtati, *lъxъtati ‹ *lъksъtati];
п. łechtać «лоскотати», ч. lechtati, [lachtati, lochtati] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

залохта́ти «залоскотати»
лоха́нка «тс.»
ло́хачка «свербіж, лоскіт»
ло́шити «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
łechtać «лоскотати» польська
-ks- праслов’янська
-sk праслов’янська
loskotati праслов’янська
lъskъtat праслов’янська
loxati праслов’янська
*loxъtati праслов’янська
*lъxъtati праслов’янська
*loksati праслов’янська
*loksъtati праслов’янська
*lъksъtati праслов’янська
*loksati праслов’янська
*loksъtati праслов’янська
*lъksъtati праслов’янська
lechtati чеська
lachtati «тс.» чеська
lochtati «тс.» чеська

ло́хати «глитати, ковтати; схлипувати»

не зовсім ясне;
здається найближче пов’язаним з [ло́кати] «лизати», р. лака́ть «хлебтати», [ло́кать], бр. [ло́каць], п. ст. łokać «тс.», ч. lokat «глитати, пити великими ковтками», слц. [lokať] , logat’ «тс.» і т. д. (Machek ESJČ 338);
разом з тим не виключена можливість зв’язку з [ло́хати] «жадати, прагнути; відчувати голод»;
р. [ло́хкать] «хлебтати», [лохта́ть] «жадібно пити», ч. [lochat] «глитати, пити великими ковтками», [lohnit, lonit], слц. lôchat’, [lohat’] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ло́каць білоруська
łokać «тс.» (ст.) польська
лака́ть «хлебтати» російська
ло́кать російська
ло́хкать «хлебтати» російська
лохта́ть «жадібно пити» російська
lokať словацька
logat' «тс.» словацька
lôchat' словацька
lohat' «тс.» словацька
ло́кати «лизати» українська
ло́хати «жадати, прагнути; відчувати голод» українська
lokat «глитати, пити великими ковтками» чеська
lochat «глитати, пити великими ковтками» чеська
lohnit чеська
lonit чеська
lonit чеська

залохта́ти «полоскотати»

похідне утворення від [ло́хати, ло́шити] «лоскотати», очевидно, викликане впливом п. łechtać «лоскотати», załechtać «полоскотати»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
łechtać «лоскотати» польська
załechtać «полоскотати» польська
ло́хати «лоскотати» ?
ло́шити «лоскотати» ?

лох «страх, жах»

певну роль у цьому процесі могло відіграти зближення з [ло́хати] «сумувати, знемагати», [лох] «пристрасть»;
очевидно, результат усічення початкового кореневого по- в словах поло́хати, полохли́вий і т. д., сприйнятого як префікс;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ло́хати «лякати, полохати, проганяти»
ло́хатися «боятися, тривожитися»
ло́хи «дикі витівки» (мн.)
лохли́вий «полохливий»
ло́хний «боязкий»
ло́хно «страшно»
ло́шити «полохати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ло́хати «сумувати, знемагати» українська
лох «пристрасть» українська
поло́хати українська
полохли́вий українська

льо́ха «свиня; свиноматка»

запозичення з польської мови;
п. locha «свиноматка, самиця дикого кабана» зіставляється з ч. [lachna, lochna] «товста жінка; безсоромниця», слц. [lacha] «бідна жінка», [l’acha] «легковажна жінка», р. [ло́ха] «дурна жінка», які щодо різниці в семантиці порівнюються з нім. [Lose] «свиня; розпусниця», і далі з п. [lochać się] «проявляти статевий потяг» (про свиней, диких кабанів), [lachaé się] «тс.», укр. [ло́хати, ло́хатися] «прагнути; відчувати голод, спрагу», бр. [ла́хаць] «бігти, літати; плести, базікати»;
п. locha, [łocha] виводиться також (Karłowicz SWO 346; SW II 758) від н. [Lóse] ‹ (lo(o)s) «свиноматка» з експресивною зміною s › ch, характерною для польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

льо́шник «приміщенні для льохи»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́хаць «бігти, літати; плести, базікати» білоруська
Lose «свиня; розпусниця» німецька
Lóse «свиноматка» (lo(o)s) німецька
(lo(o)s) німецька
locha «свиноматка, самиця дикого кабана» польська
lochać się «проявляти статевий потяг» (про свиней, диких кабанів) польська
lachaé się «тс.» польська
locha польська
łocha польська
ло́ха «дурна жінка» російська
lacha «бідна жінка» словацька
l'acha «легковажна жінка» словацька
ло́хати «прагнути; відчувати голод, спрагу» українська
ло́хатися українська
lachna «товста жінка; безсоромниця» чеська
lochna чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України