ЛОХАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

недостатньо обгрунтоване виведення (Hern. І 734) з іє. *lēs-, *lǝs- «слабий», звідки болг. лош «поганий», схв. lȍš «слабий», слн. lóšen «тс.», р. [ло́ший] «поганий», а також, можливо, [ло́ха] «дурна жінка», як і зіставлення з нвн. locken «вабити, принаджувати»;

менш переконливо пов’язується з укр. [лох] «страх», [ло́хати] «полохати» (Куркина Этимология 1972, 77; Mikl. EW 172);

псл. loxati «жадати, прагнути», пов’язане чергуванням голосних з *laxati «тс.», укр. [ла́хнути] «зазіхати; лакомитися», [ла́хний] «пожадливий, ласолюбний» і далі з ла́сий, ла́ситися;

бр. [ла́хаць] «тинятися; говорити нісенітниці», п. lоchać się «проявляти статевий інстинкт» (про свиней), слц. lôchať «жадібно пити; хлебтати», слн. [lohnéti] «переслідувати; прагнути»;

фонетичні варіанти з -ks-, паралельні до форм з -sk(loskotati, lъskъtati «тс.»);

псл. [loxati ‹ *loksati, *loxъtati ‹ *loksъtati, *lъxъtati ‹ *lъksъtati];

п. łechtać «лоскотати», ч. lechtati, [lachtati, lochtati] «тс.»;

не зовсім ясне;

здається найближче пов’язаним з [ло́кати] «лизати», р. лака́ть «хлебтати», [ло́кать], бр. [ло́каць], п. ст. łokać «тс.», ч. lokat «глитати, пити великими ковтками», слц. [lokať] , logat’ «тс.» і т. д. (Machek ESJČ 338);

разом з тим не виключена можливість зв’язку з [ло́хати] «жадати, прагнути; відчувати голод»;

р. [ло́хкать] «хлебтати», [лохта́ть] «жадібно пити», ч. [lochat] «глитати, пити великими ковтками», [lohnit, lonit], слц. lôchat’, [lohat’] «тс.»;

похідне утворення від [ло́хати, ло́шити] «лоскотати», очевидно, викликане впливом п. łechtać «лоскотати», załechtać «полоскотати»;

певну роль у цьому процесі могло відіграти зближення з [ло́хати] «сумувати, знемагати», [лох] «пристрасть»;

очевидно, результат усічення початкового кореневого по- в словах поло́хати, полохли́вий і т. д., сприйнятого як префікс;

запозичення з польської мови;

п. locha «свиноматка, самиця дикого кабана» зіставляється з ч. [lachna, lochna] «товста жінка; безсоромниця», слц. [lacha] «бідна жінка», [l’acha] «легковажна жінка», р. [ло́ха] «дурна жінка», які щодо різниці в семантиці порівнюються з нім. [Lose] «свиня; розпусниця», і далі з п. [lochać się] «проявляти статевий потяг» (про свиней, диких кабанів), [lachaé się] «тс.», укр. [ло́хати, ло́хатися] «прагнути; відчувати голод, спрагу», бр. [ла́хаць] «бігти, літати; плести, базікати»;

п. locha, [łocha] виводиться також (Karłowicz SWO 346; SW II 758) від н. [Lóse] ‹ (lo(o)s) «свиноматка» з експресивною зміною s › ch, характерною для польської мови;