ЛОТІК — ЕТИМОЛОГІЯ

лоті́к «жолоб для стікання води, для зсипання чого-небудь»

псл. сх. [lotokъ] «жолоб, ринва; заглибина в землі»;
споріднене з лит. latãkas «калюжа; жолоб; канал; струмок; ринва; жолобок для стікання березового соку; корито для збіжжя», lekẽtas (‹ letekas) «жолобок, по якому стікає березовий сік», лтс. lataka (lataga) «ринва» (висловлювалось, однак, припущення, що в балтійських мовах ці слова запозичені з білоруської (Bern. І 735; Fraenkel 342–343);
дальші етимологічні зв’язки непевні;
зіставляється з двн. letto «глина», нвн. Letten «тс.», корн. lad «рідина; протікати», сірл. lathach «мул, багно», лат. latex «рідина» (Brugmann Grundriss II l 511; Трубачев Рем. терминол. 218– 221), з ономастикою балтійською і слов’янською, особливо гідронімами, зокрема, п. Łot (озеро), Łota (річка і село), Łotwa (річка і озеро), лит. Lãtažeris (озеро), лтс. Lata;
припускався зв’язок з свн. lode «брусок, дошка, коробка», двн. latta «планка», свн. latte, нвн. Latte «тс.», ірл. slat «жердина» (Bern. I 735; Uhlenbeck 258; РВrВ 22, 196);
непереконливі зіставлення (Brückner 307, 312) з п. łatwy «легкий», łata «латка», łata «посуд»;
р. лото́к «відкритий прилавок; дошка для перенесення товарів; корито для подачі води у млині; совок для пересипання; [посудина для тіста; дошка для тіста, розрізання м’яса; ринва]», бр. лато́к «ящик для товарів; [корито]», [ло́так] «жолоб для стікання води з даху; дерев’яна трубка для збирання соку з дерева», [лото́к] «велика бочка або корито для зсипання збіжжя», [лато́ка] «котловина, впадина; (ст.) канавка, жолоб», п. łotok «корито з дощок, по якому вода тече на млинове колесо; канал для стікання води» (з укр. або бр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

лато́чок «дерев’яна трубка, по якій борошно йде з-під жорна»
лот «лоток на водяному млині»
ло́тка «жолоб; лопата; ринва»
лото́к «жолоб; відкритий прилавок або переносний столик, ящик для торгівлі на вулиці (з р.); дошка (або металева посудина) з бортами для розкладання чого-небудь (з р.
лото́ки́ «канали на водяному млині; [пристрій для стоку води Ва; місце, де збігається вода двох річок, створюючи велику течію Ва]»
лото́чина «русло ріки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лато́к «ящик для товарів; [корито]» білоруська
ло́так «жолоб для стікання води з даху; дерев’яна трубка для збирання соку з дерева» білоруська
лото́к «велика бочка або корито для зсипання збіжжя» білоруська
лато́ка «котловина, впадина; (ст.) канавка, жолоб» білоруська
letto «глина» давньоверхньонімецька
latta «планка» давньоверхньонімецька
slat «жердина» ірландська
lad «рідина; протікати» корнська
latex «рідина» латинська
lataka «ринва» (lataga)(висловлювалось, однак, припущення, що в балтійських мовах ці слова запозичені з білоруської (Bern. І 735; Fraenkel 342--343) латиська
lataga латиська
lataga латиська
Lata латиська
latãkas «калюжа; жолоб; канал; струмок; ринва; жолобок для стікання березового соку; корито для збіжжя» литовська
letekas «жолобок, по якому стікає березовий сік» литовська
letekas литовська
letekas литовська
Lãtažeris (озеро) литовська
Letten «тс.» нововерхньонімецька
Latte «тс.» нововерхньонімецька
Łot (озеро) польська
Łota (річка і село) польська
Łotwa (річка і озеро) польська
łatwy «легкий» польська
łata «латка» польська
łata «посуд» польська
łotok «корито з дощок, по якому вода тече на млинове колесо; канал для стікання води»укр. або бр.) польська
lotokъ «жолоб, ринва; заглибина в землі» праслов’янська
lotokъ «жолоб, ринва; заглибина в землі» (сх.) праслов’янська
лото́к «відкритий прилавок; дошка для перенесення товарів; корито для подачі води у млині; совок для пересипання; [посудина для тіста; дошка для тіста, розрізання м’яса; ринва]» російська
lode «брусок, дошка, коробка» середньоверхньнімецька
latte середньоверхньнімецька
lathach «мул, багно» середньоірландська

лото́ка «буркотун Ж; настирлива, набридлива людина МСБГ»

очевидно, результат видозміни слів лото́ки́, р. [лото́к] «ринва»;
в такому разі основою розвитку нових значень було плескання, дзюрчання води в лотокаx;
Фасмер (II 523) вважає відповідні російські слова (розглянуті ним лише частково) неясними;
р. [лото́ха́] «базікало; клопотун, кваплива людина», [лотыха́ть] «говорити дурниці», [лоты́шкать] «тс.», [лотоши́ть] «клопотатися; базікати; плескати, дзюрчати, як вода коло млина», бр. латашы́ць «знищувати, спустошувати, рвати», [латашы́цца] «топтатись, облюбовувати місце; старатися, клопотатися», п. [łotoszyč] «бити, лупцювати», [łatoszyć] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

злото́чити «зруйнувати, розбити»
лоточити «набридати, мучити»
лото́чити «лаяти, дорікати»
лото́чітися «турбуватися»
лото́шити «байдикувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
латашы́ць «знищувати, спустошувати, рвати» білоруська
латашы́цца «топтатись, облюбовувати місце; старатися, клопотатися» білоруська
łotoszyč «бити, лупцювати» польська
łatoszyć «тс.» польська
лото́к «ринва» російська
лото́ха́ «базікало; клопотун, кваплива людина» російська
лотыха́ть «говорити дурниці» російська
лоты́шкать «тс.» російська
лотоши́ть «клопотатися; базікати; плескати, дзюрчати, як вода коло млина» російська
лото́ки́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України