ЛОКАЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
лока́льний «місцевий»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. lokál «місцевий», фр. англ. local походять від лат. locālis «тс.», пов’язаного з locus ( ‹ stlocus) «місце» (де щось поклали), можливо, спорідненим з дінд. sthálam (sthalí) «суходіл, грунт, земля», гр. σĩόλος «балка, кіл; стебло; рукоятка; зброя», псл. stati, укр. ста́ти;
р. лока́льный, бр. лака́льны, п. вл. lokalny, ч. lokální, lokálný, слц. lokálny, болг. лока́лен, м. локален, схв. лòкāлан, слн. lokálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
локаліза́ція
локалізува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| local | англійська |
| лака́льны | білоруська |
| лока́лен | болгарська |
| lokalny | верхньолужицька |
| σĩόλος «балка, кіл; стебло; рукоятка; зброя» | грецька |
| sthálam «суходіл, грунт, земля» (sthalí) | давньоіндійська |
| sthalí | давньоіндійська |
| locālis «тс.» | латинська |
| stlocus «місце» (де щось поклали) | латинська |
| locus | латинська |
| локален | македонська |
| lokál «місцевий» | німецька |
| lokalny | польська |
| stati | праслов’янська |
| лока́льный | російська |
| лòкāлан | сербохорватська |
| lokálny | словацька |
| lokálen | словенська |
| ста́ти | українська |
| local | французька |
| lokální | чеська |
| lokálný | чеська |
лок «місце; прийми МСБГ; земельний наділ Scheludko»
запозичення з східнороманcьких мов;
молд. лок «місце», рум. аром. loc «тс.» зводяться до лат. locus «місце», яке лежить в основі запозичених іншим шляхом слів лока́льний, лока́тор та ін;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| loc «тс.» | аромунський |
| locus «місце» | латинська |
| лок «місце» | молдавська |
| loc «тс.» | румунська |
| лока́льний | українська |
| лока́тор | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України