ЛОЗИНУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

лоза́ (бот.)(деякі кущові породи верби)

псл. loza «гнучка гілка; виноград; верба кущова»;
зіставляється з лит. lazdà «палка, ліщина; стеблина деяких рослин», [lazà] «палка, ліщина», лтс. lazda, lagzda, lazds «ліщина», прус. laxde, алб. laithí «тс.», вірм. last «пліт, човен», перс. räz «лоза»;
висловлювалось припущення (Štrekelj AfSlPh 27, 52–53; Brückner AfSlPh 39, 4; Ильинский RSI 6, 226) про зв’язок з лаз, лі́зти «витися»;
р. болг. лоза́, бр. лаза́, др. лоза, п. łoza, ч. ст. слц. loza, схв. лóза, слн. lóza, стсл. лоза;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лазо́вий «зроблений з верби»
лоза́н «тс.» (заcт.)
лоза́нки «різки, лозини»
лози́на
лози́нка «ломиніс лозяний, Clematis vitalba L.»
лози́ння
лозинува́тий «довгий і тонкий, як лозина»
лозиня́ка
лозиня́ччя
лозник «астрагал лозяний, Astragalus virgatus Pall.»
лозня́к
ло́зяний «тс.»
лозяни́к «корзинка з лози»
підло́зи «поле, де росли лози»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
laithí «тс.» албанська
лаза́ білоруська
лоза́ болгарська
last «пліт, човен» вірменська
лоза давньоруська
lazda латиська
lagzda латиська
lazds «ліщина» латиська
lazdà «палка, ліщина; стеблина деяких рослин» литовська
lazà «палка, ліщина» литовська
räz «лоза» перська
łoza польська
loza «гнучка гілка; виноград; верба кущова» праслов’янська
laxde прусська
лоза́ російська
лóза сербохорватська
loza словацька
lóza словенська
лоза старослов’янська
лаз українська
лі́зти «витися» українська
loza (ст.) чеська



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.