ЛОДЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

лодь «човен»

псл. *oldī «човен»;
споріднене з лит. aldijà, eldilà «тс.», дісл. alda «хвиля», норв. [olda] «корито», шв. [ålla] «продовгувата заглибина». дат. olde «корито», дангл. ealdop «тс.»;
іє. *aldh- «корито»;
р. бр. ло́дка, др. лодья, лодъка, п. вл. łódź, ч. lod’, ст. lodí, слц. Iod’, нл. łoź, łodka, полаб. lüd’ă, болг. ла́дия, [лодия], ло́дка, м. лаѓа, сх. лȃђа, слн. ládja, стсл. алъдии, ладии;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ло́дка «тс.»
ло́дниця «верф»
ло́дя «човен Ж; вимощене місце під колесом водяного млина»
лодя́к «водяний пливучий млин (на човнах)»
ло́тка «човен»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ло́дка білоруська
ла́дия болгарська
лодия болгарська
ло́дка болгарська
łódź верхньолужицька
ealdop «тс.» давньоанглійська
alda «хвиля» давньоісландська
лодья давньоруська
лодъка давньоруська
olde «корито» датська
aldijà литовська
eldilà «тс.» литовська
лаѓа македонська
łoź нижньолужицька
łodka нижньолужицька
olda «корито» норвезька
lüd'ă полабська
łódź польська
*oldī «човен» праслов’янська
Iod' словацька
ládja словенська
алъдии старослов’янська
ладии старослов’янська
lod' чеська
lodí (ст.) чеська
ålla «продовгувата шведська
*aldh- «корито» ?
ло́дка ?
лȃђа ?

ладе́нний (у словосполученні [л. млин] «млин на плоті»)

видозмінене запозичення з російської мови;
р. ладе́йная (мельница) «плавучий (млин), який працює без греблі» є похідним від р. ладья́ (лодья́) «човен», спорідненого з укр. [лодь] «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ладе́йная (мельница) «плавучий (млин), який працює без греблі» (мельница) російська
ладья́ «човен» (лодья́) російська
лодья́ російська
лодь «тс.» українська

ло́два «дошка; тесана дошка, брус МСБГ»

неясне, можливо, пов’язане з лодь, ло́дка;
розглядається також (Бернштейн Очерк 1974, 238) як залишок псл. *lody (з основою на -у);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*lody (з основою на -у). праслов’янська
лодь українська
ло́дка українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.