ЛИСКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ли́ска «болотний птах родини пастушкових, Fúlica atra L.» (орн.)
псл. lysъka «тс.», похідне від lysъ «лисий»;
назва зумовлена наявністю на лобі птаха шкірястої бляшки білого кольору;
р. лысу́ха, п. łyska, ч. lyska černá, слц. lyska čierna, нл. łyska, болг. [лиска́], схв. лȕска, слн. črna liska;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лиса́к
ли́сиця
лису́ха
ли́ся
лися́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лиска́ | болгарська |
| łyska | нижньолужицька |
| łyska | польська |
| lysъka «тс.» | праслов’янська |
| lysъ «лисий» | праслов’янська |
| лысу́ха | російська |
| лȕска | сербохорватська |
| lyska čierna | словацька |
| črna liska | словенська |
| lyska černá | чеська |
лис «Canis vulpes L.» (зоол.)
псл. lisъ, lisa, lisica;
загальноприйнятої етимології не має;
можливо, споріднене з лтс. lapsa «лис», лит. lãpė, прус. lape, дінд. lopāśá, гр. ἀλώπηξ, лат. volpes, vulpes «тс.» (іє. *leips-);
виводиться також від псл. lis- (liš-) «червоно-жовтий», яке вбачається в р. [ли́сый] «рижий, жовтий», ч. [liša] «полум’я» (Schuster-Šewc 853 – 854);
зіставляється з лихи́й (Pedersen IF 5, 33), з ли́па (з первісним значенням «розбійник») (Uhlenbeck РВrВ 26, 302), з нвн. [lins] «тихо» (Bern. IF 8, 286);
складність встановлення індоєвропейської праформи пояснюється тим, що назва лисиці, очевидно, видозмінювалася в різних мовах під впливом табу;
р. лис, лиса́, лиси́ца, бр. ліс, ліса́, лісі́ца др. лисъ, лисица, п. lis, lisica, ч. liška «лис, лисиця», ст. lisa, слц. líška, вл. нл. liška, полаб. léiska, leiseitzja, болг. лиси́ца, м. лиса, лисица «тс. », схв. лȗс, ли́сац «лис», лùсица «лисиця», слн. [lìs], lisíca, стсл. лисъ, лиса;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ли́са́
«лисиця»
лиса́к
«лис»
лисеня́
ли́си
«лисяче хутро»
(мн.)
лиси́ха
«лисиця»
лиси́ця
лисича́
«лисеня»
лисиченя́
лиси́чий
лиси́чити
«хитрувати»
лиси́ччин
лисиччу́к
«тс.»
ли́сій
ли́ска
«лисичка»
ли́совий
лисови́н
«лис»
лисо́к
«молодий лис»
лису́н
«лис»
лисю́ра
«лисяче хутро»
лися́
«лисеня»
ли́сячий
підлиси́куватися
«підлещуватися »
пі́длисок
«молодий лис»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ліс | білоруська |
| ліса́ | білоруська |
| лісі́ца | білоруська |
| лиси́ца | болгарська |
| liška | верхньолужицька |
| ἀλώπηξ | грецька |
| lopāśá | давньоіндійська |
| лисица | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| лисъ | давньоруська |
| *leips- | індоєвропейська |
| *leips- | індоєвропейська |
| *leips- | індоєвропейська |
| volpes | латинська |
| vulpes «тс.» (іє. *leips-) | латинська |
| lapsa «лис» | латиська |
| lãpė | литовська |
| лиса | македонська |
| лисица «тс. » | македонська |
| liška | нижньолужицька |
| lins «тихо» | нововерхньонімецька |
| léiska | полабська |
| leiseitzja | полабська |
| lis | польська |
| lisica | польська |
| lisъ | праслов’янська |
| lisa | праслов’янська |
| lisica | праслов’янська |
| lis- «червоно-жовтий» (liš-) | праслов’янська |
| liš- | праслов’янська |
| liš- | праслов’янська |
| lape | прусська |
| ли́сый «рижий, жовтий» | російська |
| лис | російська |
| лиса́ | російська |
| лиси́ца | російська |
| лȗс | сербохорватська |
| ли́сац «лис» | сербохорватська |
| лùсица «лисиця» | сербохорватська |
| líška | словацька |
| lìs | словенська |
| lisíca | словенська |
| лисъ | старослов’янська |
| лиса | старослов’янська |
| лихи́й | українська |
| ли́па (з первісним значенням «розбійник»)(Uhlenbeck РВrВ 26, 302) | українська |
| liša «полум’я» | чеська |
| liška «лис, лисиця» | чеська |
| lisa (ст.) | чеська |
ли́сий
споріднене з дінд. rúśan (rúśant-) «світлий, білий», вірм. lois «світло», lusin «місяць», lusn «більмо», гр. λευκός «білий», що зводяться до іє. *leuk-/ leuk ̑- «бути світлим, сяяти»;
псл. lysъ «лисий (без волосся; з білою плямою)»;
р. лы́сый, бр. лы́сы, др. лысъ, п. łysý, ч. слц. lysý, вл. нл. łysak «лисий кінь або віл», болг. лис «лисий», ли́са «лисина», м. лис «рижий; [лисий (про тварин)]», схв. лȕса «біла пляма, лисина у тварини», слн. [lȋs] «плямистий», lísa «пляма, лисина», стсл. възлысъ «лисий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зали́сина
лиса́вий
«з лисиною»
лиса́к
«чоловік з лисиною; [тварина з світлою плямою на лобі; оголений берег чи узвишшя]»
лиса́н
«кінь з білою плямою на лобі»
лисань
«чоловік з лисиною»
лиса́ня
«гола гора»
лиса́я
«лиса корова»
ли́сина
«місце на голові, де випало і не росте волосся; ділянка землі, позбавлена рослинності; біла пляма на лобі деяких тварин; [огріх при посіві Mo]»
ли́сиця
«гола вершина гори»
лисі́ти
ли́ска
(кличка тварини з білою плямою на лобі)
лиско́
(кличка собаки з білою плямою на лобі)
лисови́ння
«місце в полі без рослинності»
лисо́ня
«корова з білою плямою на лобі»
лисота́
«оголеність, відсутність волосся»
лисува́тий
лису́н
«чоловік з лисиною»
лису́на
«корова з білою плямою на лобі»
лису́ха
«гола вершина гори»
ли́ська
«теля або корова з білою плямою на лобі»
ли́ся
«тс.»
лися́к
«тс.»
лися́нка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лы́сы | білоруська |
| лис «лисий» | болгарська |
| ли́са «лисина» | болгарська |
| łysak «лисий кінь або віл» | верхньолужицька |
| lois «світло» | вірменська |
| lusin «місяць» | вірменська |
| lusn «більмо» | вірменська |
| λευκός «білий» | грецька |
| rúśan «світлий, білий» (rúśant-) | давньоіндійська |
| rúśant- | давньоіндійська |
| rúśant- | давньоіндійська |
| rúśant- | давньоіндійська |
| лысъ | давньоруська |
| *leuk-/ leuk ̑- «бути світлим, сяяти» | індоєвропейська |
| лис «рижий; [лисий (про тварин)]» | македонська |
| łysak «лисий кінь або віл» | нижньолужицька |
| łysý | польська |
| lysъ «лисий (без волосся; з білою плямою)» | праслов’янська |
| лы́сый | російська |
| лȕса «біла пляма, лисина у тварини» | сербохорватська |
| lysý | словацька |
| lȋs «плямистий»«пляма, лисина» | словенська |
| lísa «плямистий»«пляма, лисина» | словенська |
| възлысъ «лисий» | старослов’янська |
| lysý | чеська |
лиск «блиск гладкої поверхні»
псл. *lъskъ ‹ *lŭskъ, lyskъ ‹ *lūskъ, lъskati, lyskati, споріднені з lysъ «лисий», lučь «промінь», luna «місяць»;
пов’язується також (Потебня РФВ 1, 80) з р. [ла́са] «лискуча пляма, смуга»), укр. [ла́сий] «темний з білою плямою»;
до цього ж етимологічного гнізда примикає п. ls(k)nąć się «блищати», стсл. льѱати сѧ «тс.» (з іншим вокалізмом кореня, як у псл. blьščati, стсл. бльѱати сѧ «блищати»);
обидва фонетичні варіанти кореня псл. *lъsk-, lysk-, які розрізняються в більшості слов’янських мов, в українській мові закономірно злились в одній звуковій формі лис(к)-;
р. лоск, лосни́ться, бр. [лоск] (з р.?), п. łysk «блиск», łyskać (się) «блищати», łysnąć «тс.», ч. lesk (ст. род. в. lsku) «блиск», lesknouti se «блищати, вилискувати», слц. lesk, lesknúť sa, болг. лъ́скам «блищати», [лиска] «іскра», м. ласка «блищить», лиска «слюда», схв. [лȁскати се] «блискати» (про блискавку), [лȕскати] «блищати», слн. lèsk «блиск», [leskáti (se)] «виблискувати», [lískati se] «світити», стсл. оулыскати сѧ «усміхатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́лиск
вили́скувати
(ся)
ві́длиск
лискави́ця
«заграва»
ли́скавка
«блискавка; блискуча намистина»
ли́скавочний
«блискавичний»
ли́ска́ти
«блищати, сяяти»
лискове́ць
«яшма»
лисковиця
«блискавка»
лисковка
«тс.»
лискоті́ти
«тс.»
лиску́чий
лисни́тися
«лисніти»
лисні́ти
(ся)
ли́сну́ти
«вилискувати, блищати»
(ся)] Г, Пі
лиснючий
лись
(виг.)
лища́к
«слюда»
лища́ти
«блищати»
ли́щик
«тс.»
по́лиск
поли́скувати
(ся)
пролискуватися
«проблискувати»
ул́искувати
«блищати, вилискувати»
(ся)] Ж, (Me)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лоск (з р.?) | білоруська |
| лъ́скам «блищати» | болгарська |
| лиска «іскра» | болгарська |
| ласка «блищить» | македонська |
| лиска «слюда» | македонська |
| ls(k)nąć się «блищати» | польська |
| łysk «блиск»«блищати»«тс.» (się) | польська |
| łyskać (się) «блиск»«блищати»«тс.» (się) | польська |
| łysnąć «блиск»«блищати»«тс.» (się) | польська |
| *lъskъ | праслов’янська |
| *lūskъ | праслов’янська |
| lъskati | праслов’янська |
| lyskati | праслов’янська |
| lysъ «лисий» | праслов’янська |
| lučь «промінь» | праслов’янська |
| luna «місяць» | праслов’янська |
| blьščati | праслов’янська |
| *lъsk- | праслов’янська |
| lysk- | праслов’янська |
| ла́са «лискуча пляма, смуга» | російська |
| лоск | російська |
| лосни́ться | російська |
| лȁскати се «блискати» (про блискавку) | сербохорватська |
| лȕскати «блищати» | сербохорватська |
| lesk | словацька |
| lesknúť sa | словацька |
| lèsk «блиск» | словенська |
| leskáti (se) «виблискувати» (se)] | словенська |
| lískati se «світити» | словенська |
| льѱати сѧ «тс.» (з іншим вокалізмом кореня, як у псл. blьščati, стсл. бльѱати сѧ «блищати») | старослов’янська |
| бльѱати сѧ | старослов’янська |
| оулыскати сѧ «усміхатися» | старослов’янська |
| ла́сий «темний з білою плямою» | українська |
| лис(к)- | українська |
| lesk «блиск»«блищати, вилискувати» (ст. род. в. Isku) | чеська |
| lesknouti se «блиск»«блищати, вилискувати» (ст. род. в. Isku) | чеська |
| lsku | чеська |
| lsku | чеська |
| lsku | чеська |
| lsku | чеська |
| lsku | чеська |
пли́ска «лиска, Fulica atra L.» (орн.)
результат видозміни форми ли́ска «тс.», фонетично зближеної з пли́ска «трясогузка»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ли́ска «тс.» | українська |
| пли́ска «трясогузка» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України