ЛЕЗО — ЕТИМОЛОГІЯ

ле́зо

не зовсім ясне;
припускається псл. lězo, що походить від дієслів lězti «лізти», laziti «лазити» і виникло спочатку в термінології бортництва та бджільництва (Варбот Этимология 1964, 41 – 43);
менш переконливими є спроби пов’язання з лат. ligō «кирка, мотика», гр. λίσγος «тс.» (Agrell Zwei Beiträge 36 – 37; Ильинский ИОРЯС 23/1, 172 – 173), з ipл. slige «вулиця», sleg «спис», гот. slauhts «забій, заріз» (Loewenthal AfSlPh 37, 392), з іє. *leḡ- «гострий, різати» (Čop, SI. revija 9, 155 – 159);
зближення з коренем rěz-, укр. рі́зати, р. ре́зать (Горяев 184) є помилковим;
р. ле́за «бондарний струг; [лезо]», [лёзо] «лезо», [лёз] «бондарний струг», лезвие «лезо», бр. лязо́, [ле́зиво] «тс.», др. лезъ «лезо клинка», болг. лезвие́ «лезо»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ле́зво «лезо»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лязо́ білоруська
ле́зиво «тс.» білоруська
лезвие́ «лезо» болгарська
slauhts «забій, заріз» готська
λίσγος «тс.» грецька
лезъ «лезо клинка» давньоруська
*leḡ- «гострий, різати» індоєвропейська
slige «вулиця» ірландська
sleg «спис» ірландська
ligō «кирка, мотика» латинська
lězo праслов’янська
lězti «лізти» праслов’янська
laziti «лазити» праслов’янська
rěz- праслов’янська
ре́зать російська
ле́за «бондарний струг; [лезо]» російська
лёзо «лезо» російська
лёз «бондарний струг» російська
лезвие «лезо» російська
рі́зати українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.