ЛЕДЕНЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
лід «замерзла вода»
псл. ledъ «замерзла вода; [мороз; град]»;
споріднене з лит. [ledùsl «лід», lẽdas «тс.», ledaĩ (мн.) «град», лтс. lędus «лід», прус. ladis (‹*ledas) «тс.»;
можливо, пов’язане з ірл. ladg «сніг». – Критенко Вступ 517;
р. бр. лёд, др. ледъ, п. вл. lód, ч. полаб. led, слц. l’ad, нл. lod, ст. led, болг. лед, м. лед «лід, мороз», схв. лȇд «лід; град», слн. léd, стсл. лєдъ «лід; холод, мороз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́леда
«льодова кора»
заледені́лий
лед
«грудка кам’яної солі»
ледене́ць
«прозора тверда цукерка»
ледени́стий
ледени́ти
«пронизувати холодом; холодити, морозити»
ледені́ти
«перетворюватися в лід або покриватися льодом; ціпеніти»
леди́на
«донний лід»
леди́стий
«льодяний; покритий льодом»«льодяний, морозний»
леди́ца
«грудка кам’яної солі»
леди́ця
«ожеледиця»
ле́дище
«льодяне поле; глетчер»
леді́вка
«ожеледиця, льодяні бурульки на деревах; кам’яна (кристалізована) сіль»
ледівня́
«погріб з льодом, у якому зберігають продукти»
ледни́к
ледни́ця
«тс.»
ледоваті́ти
«тс.»
ледо́ве́ць
«глетчер; гострий гвіздок для підковування коня на зиму»
ледови́й
«з льоду»
ледо́виско
«льодяне поле; глетчер»
ледови́ця
ледо́вище
«тс.»
ледо́вня
«льох з льодом; холодна кімната»
ледяни́й
«тс.»
ледя́нка
«ожеледиця; льодяні бурульки на деревах; кам’яна (кристалізована) сіль»
лідни́ця
«погріб з льодом»
лодо́к
«фігура з льоду, на якій спускаються з гори або катаються, як на санках»
льод
«лід»
льоди́на
«крижина; шматок, брила льоду»
льоди́стий
«з великою кількістю льоду; дуже холодний»
льоди́ця
«ожеледь Mo; льодохід; куски поламаного льоду при його скресанні»
льоді́вка
«ожеледиця; льодяні бурульки на деревах; кам’яна кристалізована сіль»
льодни́ця
«погріб з льодом»
льодова́тий
«льодяний, морозний»
льодови́й
льодови́к
«скупчення великих мас льоду; глетчер»
льодови́тий
«льодистий»
льодови́ця
«ожеледь»
льодо́вник
«погріб з льодом»
льодо́вня
«тс.»
льодо́к
«напій з медом і спиртом, який п’ють охолодженим»
льодяни́й
льодяни́к
«прозора тверда цукерка»
обледені́лий
оле́диця
«ожеледь»
підлі́дний
підльо́дний
підльодо́вий
підльодовико́вий
поле́диця
«ожеледиця; дощ з крупою Нед; ожеледь, сніг на дереві ВеУг»
поледі́вка
«ожеледиця»
поледо́виця
«тс.»
при́лідок
«тонкий лід»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лёд | білоруська |
лед | болгарська |
lód | верхньолужицька |
ледъ | давньоруська |
ladg | ірландська |
lędus «лід» | латиська |
ledùsl «лід» | литовська |
lẽdas «тс.» | литовська |
ledaĩ | литовська |
лед «лід, мороз» | македонська |
lod | нижньолужицька |
led (ст.) | нижньолужицька |
led | полабська |
lód | польська |
ledъ «замерзла вода; [мороз; град]» | праслов’янська |
ladis «тс.» (‹*ledas) | прусська |
*ledas | прусська |
лёд | російська |
лȇд «лід; град» | сербохорватська |
l'ad | словацька |
léd | словенська |
лєдъ «лід; холод, мороз» | старослов’янська |
led | чеська |
ля́две́нець «Lotus L» (бот.)
очевидно, як і [ляд] «горошок», [ля́дни́к] «тс., чина чорна; чаполоч; поп’язане з [ля́до], псл. lędo «необролена земля, цілина», оскільки лядвенець росте на необроблених, запущених землях, перелогах, луках;
через наявність в основі -в- назва рослини зіставлялася з р. ля́двея «стегно», ч. ledvina «нирка», слн. ledvice «нирки» і пояснювалась подібністю продовгуватих бобів лядвенцю до нирок (Меркулова 88; Фacмep ІІ 549–550; Brückner 297; Bern. І 705);
більш переконливе припущення про вторинне зближення назви рослини з назвою нирки за звуковою подібністю;
р. ля́двенец «лядвенець» п. lędźwian «чина, Lathyrus L.», [lędziniec, lędziwiec] «тс.», lędźwiec «горошок, Vicia L.», вл. ledźbjenc «лядвенець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ледвенець
леденець
«лядвенець рогатий, Lotus сorniculatus L.»«вика, горошок посівний, Vicia sativa L.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ledźbjenc «лядвенець» | верхньолужицька |
lędziniec «тс.»«горошок, Vicia L.» | польська |
lędźwian | польська |
lędziwiec | польська |
lędźwiec | польська |
lędo | праслов’янська |
ля́двея «стегно» | російська |
ля́двенец «лядвенець»«чина, Lathyrus L.» | російська |
ledvice «нирки» | словенська |
ляд «горошок» | українська |
ля́дни́к «тс., чина чорна; чаполоч; поп’язане з [ля́до], псл. lędo «необролена земля, цілина» | українська |
ля́до | українська |
-в- | українська |
ledvina «нирка» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України