ЛЕДА — ЕТИМОЛОГІЯ

ле́да

всякий, будь-який» (напр., [л. крок, л. хвиля]);
псл. lě (le) da «тільки аби», сполучення часток lě «тільки» і da «так; хай, аби»;
р. [леда́лый] «хворий, кволий, хворобливий», бр. [леда] (узагальнююча частка при займенниках і прислівниках: [леда які, леда кому, леда куды]), п. lada (‹ leda) «будь-який, всякий; неважливий», leda «тс.», ч. слц. leda «тільки; хіба, хіба що», leda- (частка при неозначених займенниках і прислівниках типу ч. ledakdo, ledaco, ledajak, слц. ledačo, ledajak);
Фонетичні та словотвірні варіанти

леда- «будь-, -небудь» (напр., [ле́дахто, ле́да-який, ле́да-як])
леда́й «ледащо, ледар»
леда́й-
леда́ка «тс.»
ле́дий «поганий»
ледьЖ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
леда (узагальнююча частка при займенниках і прислівниках: [леда які, леда кому, леда куды]) білоруська
леда які білоруська
леда кому білоруська
леда куды білоруська
lada «будь-який, всякий; неважливий»«тс.» (‹ leda) польська
leda «будь-який, всякий; неважливий»«тс.» (‹ leda) польська
leda польська
lě (le) da «тільки аби» (le) праслов’янська
леда́лый «хворий, кволий, хворобливий» російська
«тільки» словацька
da «так; хай, аби» словацька
leda- «тільки; хіба, хіба що» (частка при неозначених займенниках і прислівниках типу ч. ledakdo, ledaco, ledajak, слц. ledačo, ledajak) словацька
leda словацька
ledačo словацька
ledajak словацька
ledajak словацька
leda «тільки; хіба, хіба що» (частка при неозначених займенниках і прислівниках типу ч. ledakdo, ledaco, ledajak, слц. ledačo, ledajak) чеська
leda- «тільки; хіба, хіба що» (частка при неозначених займенниках і прислівниках типу ч. ledakdo, ledaco, ledajak, слц. ledačo, ledajak) чеська
ledakdo чеська
ledaco чеська
ledajak чеська

ле́две

псл. ledva (ledvě) «ледве», складне утворення з часток le «тільки», d(e) (da) «аби» і va (vě), спорідненої з лит. võs «ледве», vos-ne-võs «ледве-ледве» (пор. без -va укр. ледь, р. [ледь], бр. ледзь);
початкове l- непереконливо тлумачиться (Sławski IV 105 – 108; Machek ESJČ 220; Brückner 293; Преобр. І 211 – 212) як результат переходу j-›l- з первісного jedva, яке насправді існувало паралельно з ledva (пор. р. болг. едва́, схв. jèдва, слн. jèdva, стсл. ѥдва);
р. [ледва́, ле́две́, ледь], бр. ле́дзьве, ледзь, [ле́два, ле́две, ле́дви], п. ledwie, ledwo, [ledwa, ledwieć, lewdy], ст. ledwa, ledwe, ledwy, ч. ledva, [ledvé], слц. ledva, ledvy, вл. ledy, lědba, lěbda, lědma, нл. lěbda;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зале́две
зале́дви «ледве, насилу»
зале́дві
зале́дво «тс.»
ле́да «ледве»
ле́дві
ле́дво
ледь «тс.»
поле́два «навряд, ледве»
поле́дви «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ле́дзьве білоруська
ледзь білоруська
ле́два білоруська
ле́две білоруська
ле́дви білоруська
едва́ болгарська
едва́ болгарська
едва́ болгарська
ledy верхньолужицька
lědba верхньолужицька
lěbda верхньолужицька
lědma верхньолужицька
võs «ледве» литовська
vos-ne-võs «ледве-ледве» (пор. без -va укр. ледь, р. [ледь], бр. ледзь) литовська
lěbda нижньолужицька
ledwie польська
ledwo польська
ledwa польська
ledwieć польська
lewdy польська
ledwa (ст.) польська
ledwe (ст.) польська
ledwy (ст.) польська
ledva «ледве» (ledvě) праслов’янська
le «тільки» праслов’янська
ledvě праслов’янська
ledvě праслов’янська
(da) праслов’янська
va праслов’янська
(vě) праслов’янська
ledvě праслов’янська
d(e) праслов’янська
(da) праслов’янська
va праслов’янська
(vě) праслов’янська
ledvě праслов’янська
d(e) праслов’янська
(da) праслов’янська
va праслов’янська
(vě) праслов’янська
ledvě праслов’янська
d(e) праслов’янська
(da) праслов’янська
va праслов’янська
(vě) праслов’янська
ledvě праслов’янська
d(e) праслов’янська
(da) праслов’янська
va праслов’янська
(vě) праслов’янська
ledvě праслов’янська
d(e) праслов’янська
(da) праслов’янська
va праслов’янська
(vě) праслов’янська
ledvě праслов’янська
d(e) праслов’янська
(da) праслов’янська
va праслов’янська
(vě) праслов’янська
ledvě праслов’янська
d(e) праслов’янська
(da) праслов’янська
va праслов’янська
(vě) праслов’янська
ledvě праслов’янська
d(e) праслов’янська
(da) праслов’янська
va праслов’янська
(vě) праслов’янська
ledvě праслов’янська
d(e) праслов’янська
l- праслов’янська
j- праслов’янська
j- праслов’янська
jedva праслов’янська
ledva праслов’янська
j- праслов’янська
jedva праслов’янська
ledva праслов’янська
j- праслов’янська
jedva праслов’янська
ledva праслов’янська
j- праслов’янська
jedva праслов’янська
едва́ російська
едва́ російська
едва́ російська
ледва́ російська
ле́две́ російська
ледь російська
jèдва сербохорватська
jèдва сербохорватська
ledva словацька
ledvy словацька
jèdva словенська
ѥдва старослов’янська
ледь українська
ледь українська
ледь українська
ледзь українська
ледь українська
ледь українська
ледзь українська
ледь українська
ледь українська
ледзь українська
ледь українська
ледь українська
ледзь українська
ледь українська
ледь українська
ледзь українська
ледь українська
ледь українська
ледзь українська
ледь українська
ledva чеська
ledvé чеська

ля́да «грядка в низовинній місцевості Л; місце в лісі, оброблене під посів Бі; сінокісний острівець на болоті; Ч; поляна в лісі; земельна ділянка тж»

сумнівний з’язок з дісл. lundr «гай» (Bern. l 705: Liden РВrВ 15, 521–522);
існує припущення про доіндоєвропейське походження іє. *lendho «пустище, степ» (Rudnicki BPTJ 15, 135; Oštir Beiträge 52);
непереконлива гіпотеза (Šachmatov AfSlPh 33, 90–91) про кельтське походження псл. *lędo;
іє. *lendho-;
псл. lędo «необроблена земля»;
споріднене з прус. lindan «долина» (зн. в.), шв. [linda] ‹ *lеndhiā- «пар», дірл. land «відкритий простip, відкрите місце», скімр. llаn « пусте місце, відкрита місцевість», брет. lann «дика, необроблювана рівнина», гот. land «земля, поле, країна», нвн. Land «країна; земля, грунт; суша; сільська місцевість»;
р. [ля́да́] «поле, поросле молодим лісом; цілина, поле на місці викорчуваного лісу; розчищене під грядки або сінокіс місце в лісі; міра землі; місце, незручне для обробітку; сире місце серед посівів; ліс; лісова вирубка; сухе місце серед болота; болото; низький бере», бр. ля́да́ i «ділянка, на якій вирубано ліс; розчищене під посів або під сіножать місце в лісі», др. лядина «пустище, бур’яни, густі кущі», п. [lada] «новина; викорчуване місце» (очевидно, з бр.), [lędzina] «стерня», [ladzіnа] «тс.», ч. ladо (частіше мн. lada) «необроблювана земля», слц. lado (у сполученні ležať ladom), вл. lado, (мн.) lada, нл. lědo, (мн.) lěda «тс.», полаб. l’ǫdü «орна земля, поле», болг. [леда, ле́ди́на] «новина, гірський луг», м. ледина «пуста, необроблена земля», схв. лèдина, ледùна «поле, яке тривалий час не оброблялось», слн. ledínа «необроблені поля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ляди́на «сосна, що росте на ляді; тверда частина серцевини сосни чи ялини»
ля́до «висока місцевість у лісі, поросла будівельною сосною; занедбана, поросла травою і чагарником місцевість Л; острівець на болоті, сухий сінокіс Ч; поляна в лісі; підвищення, поросле кущами; городи поблизу болота; земельна ділянка на місці викорчуваного лісу; земельна ділянка тж»
лядо́ва «смолиста сосна»
лядова́те «тверда частина серцевини сосни чи ялини»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ля́да́ «ділянка, на якій вирубано ліс; розчищене під посів або під сіножать місце в лісі» білоруська
леда болгарська
ле́ди́на «новина, гірський луг» болгарська
lann «дика, необроблювана рівнина» бретонська
land «земля, поле, країна» готська
land «відкритий простip, відкрите місце» давньоірландська
lundr «гай» давньоісландська
лядина «пустище, бур’яни, густі кущі» давньоруська
*lendho «пустище, степ» індоєвропейська
*lendho- індоєвропейська
ледина «пуста, необроблена земля» македонська
lado (мн.) нижньолужицька
lada (мн.) нижньолужицька
Land «країна; земля, грунт; суша; сільська місцевість» нововерхньонімецька
l'ǫdü «орна земля, поле» полабська
lada «новина; викорчуване місце» (очевидно, з бр.) польська
lędzina «стерня» польська
ladzіnа «тс.» польська
*lędo праслов’янська
lędo «необроблена земля» праслов’янська
lindan «долина» (зн. в.) прусська
ля́да́ «поле, поросле молодим лісом; цілина, поле на місці викорчуваного лісу; розчищене під грядки або сінокіс місце в лісі; міра землі; місце, незручне для обробітку; сире місце серед посівів; ліс; лісова вирубка; сухе місце серед болота; болото; низький бере» російська
лèдина сербохорватська
ледùна «поле, яке тривалий час не оброблялось» сербохорватська
llаn « пусте місце, відкрита місцевість» середньокімрська
lado (у сполученні ležať ladom) словацька
ležať ladom словацька
ledínа «необроблені поля» словенська
ladо «необроблювана земля» (частіше мн. lada) чеська
lada чеська
linda «пар» шведська
*lеndhiā- шведська
lědo «тс.» (мн.) ?
lěda «тс.» (мн.) ?

ля́да «будь-, -небудь; (займ.) будьякий, кожний»

запозичення з польської мови;
п. lada ‹ le-da «тс.» має спільне походження з укр. [ле́да] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lada «тс.» польська
le-da польська
ле́да «тс.» українська

ляда́щий «лінивий, поганий, нікчемний»

думка про запозичення р. [ляда́щий] з польської мови (Bern. І 698) помилкова;
складне утворення з неозначеної частки [ля́да] «будь-який, який-небудь», синонімічної [ле́да] «тс.», і рефлекса займенникового елемента -щий, який міг виникнути як форма чол. р. де леда́що внаслідок сприймання його як форми прикметника середнього роду (пор. п. [lady] «який-небудь», вторинне у відношенні до частки lada «тс.», що сприймалась як форма ж. р. прикметника, див. Sławski IV 21–22);
укр. [ляда́щий] могло з’явитися також у результаті заміни в [леда́щий] «тс.» першого компонента синонімічним [ляда];
р. [ляда́щий] «тс.; хворобливий; розпусний» (з укр.), бр. ляда́шчы «старий; кволий, хворобливий; поношений; [нікчемний, поганий, лихий]» (з укр.), ч. ladaszczy «розпусний, свавільний; який-небудь, нічого не вартий» (з укр.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ляда́шчы «старий; кволий, хворобливий; поношений; [нікчемний, поганий, лихий]»укр.) білоруська
lady польська
lada польська
ляда́щий російська
леда́що (пор. п. [lady] «який-небудь», вторинне у відношенні до частки lada «тс.», що сприймалась як форма ж. р. прикметника, див. Sławski IV 21--22) (чол.) російська
ляда́щий «тс.; хворобливий; розпусний»укр.) російська
ля́да «будь-який, який-небудь» українська
ле́да «тс.» українська
-щий українська
леда́що українська
леда́щий українська
ляда українська
ladaszczy «розпусний, свавільний; який-небудь, нічого не вартий»укр.) чеська

лід «замерзла вода»

псл. ledъ «замерзла вода; [мороз; град]»;
споріднене з лит. [ledùsl «лід», lẽdas «тс.», ledaĩ (мн.) «град», лтс. lędus «лід», прус. ladis (‹*ledas) «тс.»;
можливо, пов’язане з ірл. ladg «сніг». – Критенко Вступ 517;
р. бр. лёд, др. ледъ, п. вл. lód, ч. полаб. led, слц. l’ad, нл. lod, ст. led, болг. лед, м. лед «лід, мороз», схв. лȇд «лід; град», слн. léd, стсл. лєдъ «лід; холод, мороз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́леда «льодова кора»
заледені́лий
лед «грудка кам’яної солі»
ледене́ць «прозора тверда цукерка»
ледени́стий
ледени́ти «пронизувати холодом; холодити, морозити»
ледені́ти «перетворюватися в лід або покриватися льодом; ціпеніти»
леди́на «донний лід»
леди́стий «льодяний; покритий льодом»«льодяний, морозний»
леди́ца «грудка кам’яної солі»
леди́ця «ожеледиця»
ле́дище «льодяне поле; глетчер»
леді́вка «ожеледиця, льодяні бурульки на деревах; кам’яна (кристалізована) сіль»
ледівня́ «погріб з льодом, у якому зберігають продукти»
ледни́к
ледни́ця «тс.»
ледоваті́ти «тс.»
ледо́ве́ць «глетчер; гострий гвіздок для підковування коня на зиму»
ледови́й «з льоду»
ледо́виско «льодяне поле; глетчер»
ледови́ця
ледо́вище «тс.»
ледо́вня «льох з льодом; холодна кімната»
ледяни́й «тс.»
ледя́нка «ожеледиця; льодяні бурульки на деревах; кам’яна (кристалізована) сіль»
лідни́ця «погріб з льодом»
лодо́к «фігура з льоду, на якій спускаються з гори або катаються, як на санках»
льод «лід»
льоди́на «крижина; шматок, брила льоду»
льоди́стий «з великою кількістю льоду; дуже холодний»
льоди́ця «ожеледь Mo; льодохід; куски поламаного льоду при його скресанні»
льоді́вка «ожеледиця; льодяні бурульки на деревах; кам’яна кристалізована сіль»
льодни́ця «погріб з льодом»
льодова́тий «льодяний, морозний»
льодови́й
льодови́к «скупчення великих мас льоду; глетчер»
льодови́тий «льодистий»
льодови́ця «ожеледь»
льодо́вник «погріб з льодом»
льодо́вня «тс.»
льодо́к «напій з медом і спиртом, який п’ють охолодженим»
льодяни́й
льодяни́к «прозора тверда цукерка»
обледені́лий
оле́диця «ожеледь»
підлі́дний
підльо́дний
підльодо́вий
підльодовико́вий
поле́диця «ожеледиця; дощ з крупою Нед; ожеледь, сніг на дереві ВеУг»
поледі́вка «ожеледиця»
поледо́виця «тс.»
при́лідок «тонкий лід»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лёд білоруська
лед болгарська
lód верхньолужицька
ледъ давньоруська
ladg ірландська
lędus «лід» латиська
ledùsl «лід» литовська
lẽdas «тс.» литовська
ledaĩ литовська
лед «лід, мороз» македонська
lod нижньолужицька
led (ст.) нижньолужицька
led полабська
lód польська
ledъ «замерзла вода; [мороз; град]» праслов’янська
ladis «тс.» (‹*ledas) прусська
*ledas прусська
лёд російська
лȇд «лід; град» сербохорватська
l'ad словацька
léd словенська
лєдъ «лід; холод, мороз» старослов’янська
led чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.