ЛАХИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ла́хи «лахміття»
недостатньо обґрунтоване виведення від псл. lata «латка» (Brückner 305) або від свн. lachen «полотно, простирадло», нн. laken «тс.» (Шелудько 36; Преобр. І 472 – 473);
потребує дальших уточнень зіставлення з р. ло́ску́т «клапоть», снн. las «клиноподібний клапоть», нвн. Lasche «клапоть» (Bern. I 685 – 686; Matzenauer LF 9, 186; Walde – Hofm. І 743);
іє. *lēk-/lǝk«роздирати»;
очевидно, давніше *laks-, споріднене з гр. λακίς «клапоть, лахміття», λακίζω «рву на частини, роздираю», лат. lacer «розідраний, порваний», lacinia «клапоть, одяг», lacero «деру, шарпаю», лит. lãkatas «обірванець», лтс. lakats «сукно»;
псл. [Іахъ] «ганчірка»;
р. [ла́хмы] «шмаття, ганчір’я; патли», бр. ла́хі «старий поношений одяг», лахманы́ «лахміття, ганчір’я, обноски», п. łach «ганчірка», [łacha, łachman, łachmana, łachmaniec] «тс.», łachy «лахміття», [łachmany] «вбрання», [łachoty] «тс.», слц. [lachy] «одяг, лахміття» (з укр., п.). вл. lachman «здоровань; обірванець, ледащо»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лах
«тс.»
ла́ха
«тс.; одежина»
ла́хавий
«обірваний, брудний»
лаха́тка
«ганчірка, онуча»
лаха́тник
«міняйло, ганчірник»
лахатняк
«тс.»
лаха́тя
«лахміття»
лаха́ш
«поганий порваний черевик»
лахі́тя
«тс.»
лахма́й
«людина в лахмітті»
ла́хма́н
«лахміття; [обірванець]»
лахмани́на
«драна одежина»
лахма́нка
«лахміття, ганчірка»
лахма́нник
«ганчірник»
лахма́ння
«лахміття»
лахманува́тий
«повільний (про вола); обірваний»
лахманя́р
«тс.»
лахма́тий
«кошлатий; [покритий лахміттям Ж]»
лаху́та
«ганчірка»
лаху́тя
«лахміття, ганчір’я»
(зб.)
ла́ше
«лахи»
(зб.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ла́хі «старий поношений одяг» | білоруська |
| лахманы́ «лахміття, ганчір’я, обноски» | білоруська |
| lachman | верхньолужицька |
| lachman | верхньолужицька |
| lachman | верхньолужицька |
| lachman | верхньолужицька |
| lachman | верхньолужицька |
| lachman | верхньолужицька |
| λακίς «клапоть, лахміття» | грецька |
| *lēk-/lǝk «роздирати» | індоєвропейська |
| lacer «розідраний, порваний» | латинська |
| lacinia «клапоть, одяг» | латинська |
| lacero «деру, шарпаю» | латинська |
| lakats «сукно» | латиська |
| lãkatas «обірванець» | литовська |
| laken «тс.» | нижньонімецька |
| Lasche «клапоть» | нововерхньонімецька |
| łach «ганчірка» | польська |
| łacha «тс.»«лахміття» | польська |
| łachman «тс.»«лахміття» | польська |
| łachmana «тс.»«лахміття» | польська |
| łachmaniec «тс.»«лахміття» | польська |
| łachy «тс.»«лахміття» | польська |
| łachmany «вбрання» | польська |
| łachoty «тс.» | польська |
| lata «латка» | праслов’янська |
| *laks- | праслов’янська |
| λακίζω «рву на частини, роздираю» | праслов’янська |
| lахъ «ганчірка» | праслов’янська |
| ло́ску́т «клапоть» | російська |
| ла́хмы «шмаття, ганчір’я; патли» | російська |
| lachen «полотно, простирадло» | середньоверхньнімецька |
| las «клиноподібний клапоть» | середньонижньонімецька |
| lachy «одяг, лахміття»«здоровань; обірванець, ледащо» (з укр., п.). вл. lachman | словацька |
лахабу́нда «бродяга, волоцюга»
очевидно, результат контамінації слів [ваґабу́нда] «волоцюга» і ла́хи «лахміття»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ваґабу́нда «волоцюга» | українська |
| ла́хи «лахміття» | українська |
лахаме́ндрики «ганчір’я, лахміття»
р. [лохома́ндрики] «пожитки, речі» розглядається як утворене з ла́хи «лахміття, дрантя» ([лах, ла́ха] «тс.») і етимологічно неясного [ми́ндара] «обрізки, клаптики, мотлох», [ми́ндра] «тс.»;
очевидно, запозичення з російської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лахами́ндрики
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лохома́ндрики «пожитки, речі» | російська |
| ла́хи «лахміття, дрантя» ([лах, ла́ха] «тс.») | російська |
| ми́ндара «обрізки, клаптики, мотлох» | російська |
| ми́ндра «тс.» | російська |
| лах | російська |
| ла́ха | російська |
лахола́та «лахміття; обірванець, голодранець»
складне утворення з ла́хи «лахміття» і ла́та «латка»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ла́хи «лахміття» | українська |
| ла́та «латка» | українська |
лихола́та «обірванець; поганий працівник, шарлатан»
не зовсім ясне складне слово;
можливо, результат видозміни давнішого *лахолат, утвореного з основ іменника ла́хи «лахміття» і дієслова лата́ти;
в такому разі первісно означало «той, хто латає лахміття»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лихола́тник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *лахолат | українська |
| ла́хи «лахміття» | українська |
| лата́ти | українська |
ула́хувать «увіходити, вступати»
афективне утворення з пейоративним значенням;
можливо, пов’язане з ла́хи (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
вла́хать
вла́хувать
ула́хать
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ла́хи | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України