ЛАНТУХ — ЕТИМОЛОГІЯ

помилково виводилось (Шелудько 36) від нім. *Landtuch «сільське полотно»;

нвн. Léintuch «полотно» є складним словом, утвореним з іменників Lein «льон» (‹свн. двн. līn «тс.»), спорідненого з лат. līnum, др. льнъ «тс.», укр. льон, та Tuch ( ‹ свн. tuoch ‹ двн. tuoh(h)) «сукно, полотно; мішок», спорідненого з днн. дангл. дфриз. dōk, сгол. doec «тс.»;

через посередництво польської мови запозичене з німецької;

р. [ла́нтух] «рядно для покриття возів, для просушування зернового хліба; великий мішок з рядна», бр. [ланту́г] «мішок», п. łańtuch «грубе полотно»;

загальноприйнятої етимології не має;

очевидно, запозичено через польську мову з німецької;

розглядається як результат видозміни форми ла́нтух (п. łańtuch) «тс.» або як стягнена форма н. Wágentuch «полотно для воза», утвореного з основ іменників Wágen «віз», спорідненого з псл. vozъ, укр. віз, і Tuch «сукно, полотно; мішок», спорідненого з двн. tuoch, днн. дфриз. dōk, гол. doek «тс.»;

п. wantuch (wańtuch) «грубе полотно», ч. vantuch «великий мішок; пузо»;

на українському ґрунті зазнало семантичного впливу з боку слова ла́нтух;

очевидно, слід виходити з н. Regentuch «хустка для дощу», яке складається з іменників Regen «дощ», спорідненого з двн. днн. rёgan, гот. rign, дангл. regn (англ. rain) «тс.», лит. rõkti «мрячити», лат. rīgo «зрошую, поливаю», і Tuch «сукно, хустка»;

виведення від нвн. Randtuch «край сукна» (Sł. wyr. obcych 561; Żebrowski Por. jęz. 1938/4–5, 64; SW V 476) менш переконливе із семантичного боку;

запозичене, можливо, через польське посередництво, з німецької мови;

п. rańtuch «рантух, велика хустка»;