ЛАНКА — ЕТИМОЛОГІЯ

неясне;

найімовірніше, пов’язане з свн. lanne «ланцюг», запозиченим як окреме слово (Bern. I 689) або як перша частина складного ланцю́г (‹нвн. *Lann-zug);

оскільки другою частиною останнього є іменник Zug «ряд, низка», перша частина – свн. lanne – могла усвідомлюватися як «окреме кільце, окрема ланка ланцюга»;

р. [ла́нка] «ямка для позначення меж городків (при грі в скраклі)»;

через семантичну ланку «гладкий, ковзкий, слизький» може бути повʼязане також з р. [глузди́ть] «ковзатися», [глу́дкий] «гладкий, слизький», [глудь] «гладінь, ожеледь», лит. glaudùs «гладко прилеглий», gludùs «гла́дкий», glaũsti «щільно прикладати, пригорнутися», glúdoti «лежати пригорнувшися», лтс. glauda «гладкість, гладінь», glaũdît «гладити, пестити», gluds «гладкий, слизький»;

менш імовірне зближення (Bern. I 308 – 309; Фасмер І 416) з двн. glau «розумний, розсудливий», гот. glaggwo, glaggwuba «точний», дісл. glǫggr «розумний, ясний, гострий»;

у такому разі, очевидно, споріднене з снн. klōt «грудка, куля», свн. klōӡ «грудка» (‹пгерм. *klauta-), дінд. glāúḥ «пака, купа», а також норв. klyse «слизувата грудка», снн. klus «маса»;

виводиться (Bern. I 308 – 309) з псл. (сх.) [gluzdъ] «мозок» ‹ *gloud- «слизувата грудка» (слово могло виникнути як синонім до основного mozgъ у звʼязку з виглядом мозку), що повʼязане з такими словами того самого кореня, як *glьzьnь (укр. гле́зень), *glьjь (укр. глей), gliva (укр. гли́ва), glina (укр. гли́на), glistъ (укр. глист) *glěnъ (укр. глінь), а також укр. гли́зявий, в основі яких лежить поняття чогось слизького;

загальноприйнятої етимології не має;

р. (пд.) [глузд] «розум, памʼять, мозок», бр. глузд «розум, мозок», глузды «мозок»;

зміна значення, мабуть, відбулася вже в українській мові через семантичну ланку «мотузок із шкіри»;

тур. güncük «шматок шкіри, в яку загортають парус» є похідним від gön «шкіра», спорідненого з туркм. гӧн, аз. каз. ног. кӧн, тат. башк. кӳп, узб. кун, тув. хӧм «шкіра», чув. чӗн «сирицева шкіра»;

запозичення з турецької мови;

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане з [ра́нтє] «лахміття» або з ра́м’я «руб’я; лахміття»;

могло зазнати впливу з боку слова ла́нці «ганчірки, лахміття»;

звуконаслідувальне утворення, подібне до белькота́ти, клекота́ти;

болг. ла́нкам «белькотати»;

відоме тільки в українській мові утворення, яке виникло з першої частини складного слова р. іст. ландмилиция (так іменувалася частина війська за царювання Єлизавети), що зводиться до нім. Land «земля, країна»);

через лінивство і свавілля солдат ландміліції назва ланець набула негативного змісту;

оформлення слова суфіксоподібним елементом -(е)ц(ь) могло відбутися під впливом близького за значенням п. іст. łanzknecht «німецький найманий солдат» (з нім. Lándsknecht «тс.»);