ЛАЗНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

ла́зня «баня»

псл. lаz(ь)nь, lazьnja, пов’язане з дієсловом laziti «лазити»;
пор. укр [ла́зня] «низька хатина з маленьким входом, куди можна тільки пролізти», р. [л́азня] «сходня, драбинка»;
назви могла бути зумовлена тим, що в лазнях залізали на полиці, щоб попаритися;
непереконливим є виділення в цьому слові кореня la- з *lаѵә-, наявного в лат. lavāare «мити» і в хет. laḫuṷā- «лити» (Machek ESJČ 322; Slavia 21, 282; Ondruš Slaw. Wortst. 121; Holub–Lyer 283);
р. [ла́зня], бр. ла́зня, п. łaźnia, ч. lázeň, ст. lázn, lázna, lázně, вл. нл. łaznja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лазни́к «банщик»
лазню́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́зня білоруська
łaznja верхньолужицька
lavāa re «мити» латинська
*lаѵә- латинська
*lаѵә- латинська
łaznja нижньолужицька
łaźnia польська
lаz(ь)nь праслов’янська
lazьnja праслов’янська
laziti «лазити» праслов’янська
la- праслов’янська
л́азня «сходня, драбинка» російська
ла́зня російська
ла́зня «низька хатина з маленьким входом, куди можна тільки пролізти» українська
laḫuṷāi «лити» хетська
lázeň чеська
lázn (ст.) чеська
lázna (ст.) чеська
lázně (ст.) чеська

ла́зити

псл. laziti «лазити», давніше «вештатися, блукати; збирати; полювати», пов’язане з Іаzъ «лісова галявина; місце, розчищене від лісу», ітератив до lĕzti «лізти»;
р. ла́зить, бр. ла́зіць, др. лазити «ходити, повзати», п. łazić «лазити; тинятися, вештатися», ст. nałazić «знаходити», ч. [laziti] «лазити, повзати», слц. lazit’, вл. łazyć, нл. łazyś, болг. ла́зя, «тс.», м. ла́зи «повзає», схв. лȁзити «повзати; плентатися», слн. lázíti «тс.; повільно рухатися», стсл. лазити «лазити, повзати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́лаз (у звороті вилазу нема «не можна пройти»)
вла́зитися «вміщуватися, входити»
вла́зливий «влізливий»
за́за «лінивий бродяга»
лаз «вузький отвір, через який можна пролізти, пройти»
ла́зи «лазіння»
ла́зиво «бортницька драбина з мотузки Ж; пристосування для самопідйому бортника на дерево Ник»
ла́зило «тс.»
лазі́вка
лазнюк «повзун (дитина або каліка)»
ла́зня «низька хатина з маленьким входом, куди можна тільки пролізти; яма для зберігання хліба; печера Ч»
лазом «просуваючись по поверхні усім тілом»
лазу́н «той, що добре лазить по деревах»
лазуни́ «ряд птахів, на ногах яких є пристосування для лазіння» (орн.)
лазю́ка «змія»«тс.»«частина печі, на якій просушують зерно, а взимку сплять» (прикм. у словосполученні [лазня піч] )
нала́зити «налізати; нав’язуватися, набридати»
нала́зливий
невила́зний
непрола́зний
о́блаз «гола срімка скеля, круча»
перела́з
підла́з «підземний хід»
підла́зистий «підлесливий»
полазю́ка «каліка, що повзає»
прола́з «невеликий отвір, куди можна пролізти»
прола́за
прола́зка «тс. »
прола́зливий
прола́зництво
ула́зище «печера»
улазливий «влізливий»
улазни́й «такий, у який влазять»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́зіць білоруська
ла́зя «тс.» болгарська
łazyć верхньолужицька
лазити «ходити, повзати» давньоруська
ла́зи «повзає» македонська
łazyś нижньолужицька
łazić «лазити; тинятися, вештатися» польська
nałazić «знаходити» (ст.) польська
laziti «лазити» праслов’янська
lаzъ «лісова галявина; місце, розчищене від лісу» праслов’янська
lĕzti «лізти» праслов’янська
ла́зить російська
лȁзити «повзати; плентатися» сербохорватська
lazit' словацька
lázíti «тс.; повільно рухатися» словенська
лазити «лазити, повзати» старослов’янська
laziti «лазити, повзати» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України