ЛАВРО — ЕТИМОЛОГІЯ

Лавро́

через старослов’янську мову запозичене з грецької;
гр. λαúρος походить від лат. laurus «лавр, лавровий вінок; перемога»;
р. Лавр, бр. Лаўр, п. Laur, слц. Laurus, нл. Lawro, болг. Ла́вур, стсл. Λαвρъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Вавρо́
Ва́врик
Лаворъ (XIV-- XV ст.)
Лавр
Ла́врик
Лаоуръ (1443)
Ра́врик
Равро́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Лаўр білоруська
Ла́вур болгарська
λαúρος грецька
laurus «лавр, лавровий вінок; перемога» латинська
Lawro нижньолужицька
Laur польська
Лавр російська
Laurus словацька
Λαвρъ старослов’янська

ра́влик «слимак, Helix та ін.» (зоол.)

очевидно, подібно до па́влик, другий римований компонент складеної назви равлик-павлик «слимак», пов’язаний з особовим чоловічим ім’ям Лавро́ у зменшувальних формах Ла́врик, [Ра́врик];
мотивація застосування цих особових назв до слимака неясна;
зіставляється також (Shevelov 358) з [рагля́к] «олень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ла́врик «тс.»
равл
равль
ра́врик
Етимологічні відповідники

Слово Мова
па́влик українська
равлик-павлик «слимак» українська
Лавро українська
Ла́врик українська
Ра́врик українська
рагля́к «олень» українська

ра́вли́н «вид слимака, Helicophanta»

пов’язане з особовим чоловічим ім’ям Лаврі́н;
перенесення цієї назви на слимака є результатом її зближення з ім’ям Лавро́, до якого зводяться назви слимака [равл], ра́влик та ін;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Лаврі́н українська
Лавро́ українська
равл українська
ра́влик українська

лавр «південне вічнозелене дерево або кущ, Laurus L.» (бот.)

запозичення з латинської мови: лат. laurus «лавр, лавровий вінок; перемога», як і генетично пов’язане з ним гр. δἅφνη «лавр», очевидно, запозичене з якоїсь неіндоєвропейської мови;
р. лавр, бр. лаўр, п. ч. слц. laur, вл. ławrjenc, нл. ławrjeńc, болг. ла́вър, м. лавор, схв. лȁвōр, слн. lávor, lôvor;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ла́вір
лаврúна «тс.»
лавро́ві
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лаўр білоруська
ла́вър болгарська
ławrjenc верхньолужицька
δάφνη «лавр» грецька
laurus «лавр, лавровий вінок; перемога» латинська
лавор македонська
ławrjeńc нижньолужицька
laur польська
лавр російська
лȁвōр сербохорватська
laur словацька
lávor словенська
lôvor словенська
laur чеська

ла́вра «великий православний чоловічий монастир»

сгр. λαúpα «монастир, монастирська келія», гр. λαύρα «вyлиця, завулок або цілий квартал, обгороджений муром» пов’язане з λα̃ας «камінь», яке зіставляється з ірл. līa, днн. leia «кам’яна плита», свн. leia «скеля, камінь», алб. lerë «каміння, гірська порода»;
р. болг. м. ла́вра, п. ławra, ч. слн. lávra, слц. lavra, схв. лâвра, стсл. лαϐρα:– запозичення з серединьогрецької мови;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lerë албанська
ла́вра болгарська
λαύρα грецька
λας грецька
λαύρα грецька
λãας грецька
λαύρα грецька
λα̃ας грецька
λαύρα грецька
λα̃ας грецька
λαύρα грецька
leia давньонижньонімецька
leia давньонижньонімецька
leia давньонижньонімецька
līa ірландська
līa ірландська
līa ірландська
ла́вра македонська
ławra польська
ла́вра російська
лâвра сербохорватська
leia середньоверхньнімецька
λαúpα середньогрецька
λαúpα середньогрецька
λαúpα середньогрецька
λαúpα середньогрецька
λαúpα середньогрецька
lavra словацька
lávra словенська
лαϐρα запозичення з середньогрецької мови старослов’янська
lávra чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.