КІМНАТА — ЕТИМОЛОГІЯ
кімна́та
запозичене з середньолатинської мови, очевидно, за польським посередництвом;
слат. cam(i)nata «кімната, що обігрівається каміном; будинок» є похідним від caminus «піч; горно; камін»;
р. ко́мната, заст. комна́та «кімната», ст. комната «будівля у дворі архієпископа», п. komnata «(заст.) світлиця, горниця; (ст.) опалювана кімната», ч. слц. komnata «парадна кімната», слн. komnata «комора; спальня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ківна́та
комна́та
куна́та
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| komnata «(заст.) світлиця, горниця; (ст.) опалювана кімната» | польська |
| ко́мната | російська |
| комна́та «кімната» | російська |
| cam(i)nata «кімната, що обігрівається каміном; будинок» | середньолатинська |
| caminus «піч; горно; камін» | середньолатинська |
| komnata «парадна кімната» | словацька |
| komnata «комора; спальня» | словенська |
| komnata «парадна кімната» | чеська |
| комната «будівля у дворі архієпископа» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України