КУТАС — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ку́та́с «прикраса у вигляді китиці на одязі тощо»
запозичення з турецької мови: тур. kutas «прикраса на голові», kutaz «прикраса, яку навішують на шию коня; прикраса для голови»;
р. кута́с «шнур з китицею на ківері», ст. кутазъ «китиця», бр. ку́та́с, п. kutas «тс. »;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кута́ся
«стрічка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ку́та́с | білоруська |
| kutas «тс. » | польська |
| кута́с «шнур з китицею на ківері» | російська |
| kutas «прикраса на голові» | турецька |
| kutaz «прикраса, яку навішують на шию коня; прикраса для голови» | ? |
| кутазъ «китиця» | ? |
ку́тас «(у гуцульській церкві, яка має вид хреста з чотирма крилами) невеликий навіс від дощу у тому місці, де покрівля має форму кута»
не зовсім ясне утворення на основі слова кут з формою, що виникла, можливо, під впливом кри́лас;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ку́тах
куте́сик
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кут | ? |
| кри́лас | ? |
кута́сик «смілка широколиста, Silene latifolia (Mill.) Rendle et Britt. (Silene inflata L.)» (бот.)
пов’язане з [ку́та́с] «китиця»;
назва зумовлена, очевидно, тим, що квіти цієї рослини розташовані у вигляді півзонтиків, подібних до китиць (Флора УРСР 4, 526);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ку́та́с «китиця» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України