КУРВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ку́рва «розпусниця»
псл. *kury (род. в. одн. kurъve) утворене від kurъ «півень» (як svekry «свекруха» від svekrъ «свекор») з початковим значенням «курка», пізніше «розпусниця»;
щодо семантичного розвитку пор. фр. cocotte «розпусниця» від coq «півень»;
зіставляється також (Мартынов Сл.-герм. взаимод. 207–210) з гр. κύριος «пан, господар», псл. praščurъ «родоначальник», лит. prakurejas «прабатько»;
спроба вважати псл. *kurva результатом скорочення псл. *kuropъťъva «куріпка» (Маchek ESJČ 309), як і виведення від герм. *hōriōn, *hōra (гот. hors «перелюбник», двн. huora (› нвн. Hure) «розпусниця» (Skok II 245; Bern. I 651; Milewski RSl 26, 132; Mikl. EW 149), не має підстав;
р. бр. болг. м. ку́рва, п. вл. нл. kurwa, ч. слц. kurva, схв. кŷрва, слн. kúrva, kúrba;
Фонетичні та словотвірні варіанти
курва́ль
«роспусник»
курвалькува́тий
«розпусний»
курва́ч
ку́рви́ти
«розпусничати»
ку́рвитися
«тс.»
курві́й
курвіне́ць
«тс.»
куре́вство
«розпуста»
прокурва́тити
«розтратити на повій»
скурва́й
«син розпутної жінки»
ску́рвий
«розпусний»
(також у лайливому словосполученні с. син)
ску́рвитися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ку́рва | білоруська |
| ку́рва | болгарська |
| kurwa | верхньолужицька |
| *hōriōn | германські |
| κύριος «пан, господар» | грецька |
| prakurejas «прабатько» | литовська |
| ку́рва | македонська |
| kurwa | нижньолужицька |
| kurwa | польська |
| praščurъ «родоначальник» | праслов’янська |
| *kurva | праслов’янська |
| *kuropъťъva «куріпка» | праслов’янська |
| ку́рва | російська |
| кŷрва | сербохорватська |
| kurva | словацька |
| kúrva | словенська |
| kúrba | словенська |
| cocotte «розпусниця» | французька |
| kurva | чеська |
| *kury утворене від kurъ «півень» (род. в. одн. kurъve)(як svekry «свекруха» від svekrъ «свекор») | ? |
| значенням «курка» | ? |
| пізніше «розпусниця» | ? |
| cocotte «розпусниця» | ? |
| coq «півень» | ? |
| *hōra «розпусниця» (гот. hors «перелюбник», двн. huora (› нвн. Hure)(Skok II 245; Bern. I 651; Milewski RSl 26, 132; Mikl. EW 149) | ? |
шку́ра «жінка легкої поведінки» (лайл.)
пов’язане зі шку́ра «шкіра»;
щодо семантичних паралелей пор. лат. scortum «шкіра, шкура; розпусник, розпусниця», н. Balg «тс.», сдат. hud «шкіра; жінка поганої поведінки», ісп. pelleja «шкіра, шкура; (розм.) повія»;
виведення (Соболевский РФВ 67, 216) від припущуваного *šьkura і пов’язання з ку́рва і [ку́ра] «курка» малоймовірне;
р. бр. [шку́ра] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шку́ра «тс.» | білоруська |
| pelleja «шкіра, шкура; (розм.) повія» | іспанська |
| scortum «шкіра, шкура; розпусник, розпусниця» | латинська |
| Balg «тс.» | німецька |
| *šьkura «курка» | праслов’янська |
| шку́ра «тс.» | російська |
| шку́ра «шкіра» | українська |
| ку́рва | українська |
| ку́ра | українська |
| hud «шкіра; жінка поганої поведінки» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України