КУРВА — ЕТИМОЛОГІЯ

ку́рва «розпусниця»

псл. *kury (род. в. одн. kurъve) утворене від kurъ «півень» (як svekry «свекруха» від svekrъ «свекор») з початковим значенням «курка», пізніше «розпусниця»;
щодо семантичного розвитку пор. фр. cocotte «розпусниця» від coq «півень»;
зіставляється також (Мартынов Сл.-герм. взаимод. 207–210) з гр. κύριος «пан, господар», псл. praščurъ «родоначальник», лит. prakurejas «прабатько»;
спроба вважати псл. *kurva результатом скорочення псл. *kuropъťъva «куріпка» (Маchek ESJČ 309), як і виведення від герм. *hōriōn, *hōra (гот. hors «перелюбник», двн. huora (› нвн. Hure) «розпусниця» (Skok II 245; Bern. I 651; Milewski RSl 26, 132; Mikl. EW 149), не має підстав;
р. бр. болг. м. ку́рва, п. вл. нл. kurwa, ч. слц. kurva, схв. кŷрва, слн. kúrva, kúrba;
Фонетичні та словотвірні варіанти

курва́ль «роспусник»
курвалькува́тий «розпусний»
курва́ч
ку́рви́ти «розпусничати»
ку́рвитися «тс.»
курві́й
курвіне́ць «тс.»
куре́вство «розпуста»
прокурва́тити «розтратити на повій»
скурва́й «син розпутної жінки»
ску́рвий «розпусний» (також у лайливому словосполученні с. син)
ску́рвитися
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ку́рва білоруська
ку́рва болгарська
kurwa верхньолужицька
*hōriōn германські
κύριος «пан, господар» грецька
prakurejas «прабатько» литовська
ку́рва македонська
kurwa нижньолужицька
kurwa польська
praščurъ «родоначальник» праслов’янська
*kurva праслов’янська
*kuropъťъva «куріпка» праслов’янська
ку́рва російська
кŷрва сербохорватська
kurva словацька
kúrva словенська
kúrba словенська
cocotte «розпусниця» французька
kurva чеська
*kury утворене від kurъ «півень» (род. в. одн. kurъve)(як svekry «свекруха» від svekrъ «свекор») ?
значенням «курка» ?
пізніше «розпусниця» ?
cocotte «розпусниця» ?
coq «півень» ?
*hōra «розпусниця» (гот. hors «перелюбник», двн. huora (› нвн. Hure)(Skok II 245; Bern. I 651; Milewski RSl 26, 132; Mikl. EW 149) ?

шку́ра «жінка легкої поведінки» (лайл.)

пов’язане зі шку́ра «шкіра»;
щодо семантичних паралелей пор. лат. scortum «шкіра, шкура; розпусник, розпусниця», н. Balg «тс.», сдат. hud «шкіра; жінка поганої поведінки», ісп. pelleja «шкіра, шкура; (розм.) повія»;
виведення (Соболевский РФВ 67, 216) від припущуваного *šьkura і пов’язання з ку́рва і [ку́ра] «курка» малоймовірне;
р. бр. [шку́ра] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шку́ра «тс.» білоруська
pelleja «шкіра, шкура; (розм.) повія» іспанська
scortum «шкіра, шкура; розпусник, розпусниця» латинська
Balg «тс.» німецька
*šьkura «курка» праслов’янська
шку́ра «тс.» російська
шку́ра «шкіра» українська
ку́рва українська
ку́ра українська
hud «шкіра; жінка поганої поведінки» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України