КУПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

kupać, нл. kupaś, полаб. kǫpăt, болг. къпя, м. капе, схв. кýпати, слн. kópati, цсл. кѫпати «обмивати»;

псл. kǫpati «занурювати в воду, освіжати, обмивати»;

загальноприйнятої етимології не має;

пов’язується (Brückner 224–225) з псл. *[čępěti] (п. [czępieć] «сидіти навпочіпки», ст. uczępnąć, przyczępnąć «присідати навпочіпки», ч. розм. čapati «сидіти навпочіпки», čapěti «тс.», [čapat sa] «бродити по воді, болоту, хлюпати», вл. čapać «сидіти навпочіпки», п. cupnąć «припасти до землі», kępa «купина») з первісним значенням «сидіти, зігнувшись (при купанні)» або «хвилювати, робити хвилі» (Moszyński PZJP 215);

пропонується також пов’язання з *kǫpa «віник (у лазні)», kǫpati (sę) з первісним значенням «хльоскати(ся) в лазні» (Bern. I 600), зближення з псл. *konopja, укр. коноплі у зв’язку з використанням конопляного сім’я скіфами при митті в лазні (ЭССЯ 12, 58–61; Machek ESJČ 285; Skok II 237–238) або з дісл. haf «море», нвн. Haff «затока, відокремлена косою від моря, гаф» (Jacobsohn KZ 42, 161);

р. купа́ть, бр. купа́ць, др. купати, п. kąpać, ч. koupati, слц. kúpať, вл. kupać;

похідні утворення від купа́ти;

назви зумовлені тим, що деякі з цих рослин (латаття, жовтець) ростуть у воді (Нейштадт 245–246) або у вологих місцях, ярах (підбіл, пор. його діалектну назву р. [водяной лопух]);

мотивованість назв інших рослин менш прозора;

можна припустити, що в основу їх покладено поняття «чистий, білий» (пор. укр. [купа́лий] «гарний?», р. [купа́вый] «чистий, білий»), оскільки, наприклад, кульбаба та підбіл застосовуються для лікування деяких шкірних захворювань (Нейштадт 586; Анненков 366);

р. [купа́ва] «латаття; глечики жовті, Nuphar luteum (L.) Sibth. et Sm.», [купа́вка] «жовтець багатоквітковий, Ranunculus polyanthemus L.; роман фарбувальний», [купа́лка] «блошниця звичайна; свербіжниця польова», [купа́льница] «жовтець»;

пов’язується з купа́ти (ЭССЯ 12, 61–62);

можливо, результат зміни слова [ху́павий] «вродливий», зближеного з [купа́ловий] «купальський (належний до свята Івана Купала)», купа́ти;

р. [купа́вый] «вродливий; білий, чистий»;

очевидно, похідне утворення від Купа́ла, купа́ти (пор. російський звичай стелити купальницю на підлогу лазні напередодні свята Івана Купала, «щоб тіло молоділо»);

р. купа́льница;

не зовсім ясне;

очевидно, похідне утворення від купа́ти з огляду на те, що рослину застосовували для миття голови проти лущення шкіри (Анненков 274);

очевидно, виникло з *ку́пцяти, нерегулярного афективного утворення від купа́ти (див.);

похідні утворення від купа́ло «свято Івана Купала»;

назви зумовлені, очевидно, тим, що цей жук з’являється вперше під час свята Івана Купала (пор. як паралелі назви світляка в інших мовах: п. robaczek świętojański, нім. Johanniskäfer, пов’язані також з Івановим днем 24 червня);

менш імовірне первісне пов’язання з Іоаном Хрестителем (Фасмер II 419; SWO 327);

псл. *kǫpadlo, утворене за допомогою суфікса -dlo від kǫpati «купати» (пор. ч. ст. kupadlo «місце для купання», схв. кỳпало «тс.»);

назва була, очевидно, пов’язана з обрядовим першим у році купанням, яким закінчувалося свято в давніх слов’ян;

р. Купа́ла, бр. купа́ла, др. купалья (мн.) «переддень свята Івана Купала», п. [kąpała] «тс.», ч. ст. kupadlo «різнобарвна нитка, якою перев’язували подарунки з нагоди свята Івана Купала», слц. [kupadla] «свято Івана Купала»;

очевидно, запозичення з польської мови;

п. [pąpawa, pępawa, papawa] «тс.» зводиться до виразу ст. popowa główka «тс.», букв. «попова голівка», утвореного за схожістю оголеної голівки кульбаби (після того як з неї облетить насіння) до поголеної голови ксьондза;

зведення [купа́ва] «кульбаба», [купа́ла] «тс.» в одній статті з [купава] «латаття» (ЕСУМ ІІІ 144) потребує уточнення;

бр. [папок, пупок], ч. pampeliška, [pupava], слц. púpava, [pumpava] «тс.»;

назва зумовлена, очевидно, тим, що відцвіла квітка кульбаби нагадує пуп;

пов’язане з пуп;

ч. pupava, слц. púpava, púpavka «тс.»;