КУПАЙЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

Купа́ло «міфологічний персонаж у слов’ян, пов’язаний з обрядом купання та ін. в ніч з 6 на 7 липня, а також сам обряд і час його справляння»

псл. *kǫpadlo, утворене за допомогою суфікса -dlo від kǫpati «купати» (пор. ч. ст. kupadlo «місце для купання», схв. кỳпало «тс.»);
назва була, очевидно, пов’язана з обрядовим першим у році купанням, яким закінчувалося свято в давніх слов’ян;
менш імовірне первісне пов’язання з Іоаном Хрестителем (Фасмер II 419; SWO 327);
p. Купа́ла, бр. купа́ла, др. купалья (мн.) «переддень свята Івана Купала», п. [kąpała] «тс.», ч. ст. kupadlo «різнобарвна нитка, якою перев’язували подарунки з нагоди свята Івана Купала», слц. [kupadla] «свято Івана Купала»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

купа́ «свято Купала; гілка, на яку дівчата в день Купала чіпляли вінки Mo» (й)лиця]
Купа́йла
купа́йло «тс. Г; іграшка з вишень і квітів, нав’язаних на палку (робиться здебільшого на свято Купала) Me»
Купа́йло
Купа́ла «тс.»
купа́лка «ніч на Івана Купала»
купа́ло «місце, де святкують свято Купала; дівчина, яка під час святкування роздає квіти при обряді ворожіння; особи, що беруть участь у цьому святі»
Купалы (мн., 1352)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
купа́ла білоруська
купалья «переддень свята Івана Купала» (мн.) давньоруська
kąpała «тс.» польська
*kǫpadlo праслов’янська
kupadla «свято Івана Купала» словацька
kupadlo «різнобарвна нитка, якою перев’язували подарунки з нагоди свята Івана Купала» чеська
kǫpati «купати» (пор. ч. ст. kupadlo «місце для купання», схв. кỳпало «тс.») ?
Купа́ла ?
kupadlo «різнобарвна нитка, якою перев’язували подарунки з нагоди свята Івана Купала» ?


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.