КУЛІСАХ — ЕТИМОЛОГІЯ

кулі́са «частина декорації по боках сцени, лаштунки; смуги високостеблих рослин, що оберігають ґрунт від вимерзання і засихання; рухома деталь механізму, яка перетворює рух»

запозичення з французької мови;
фр. coulisse (‹ ст. coleïs, couleïs) «виїмка, паз; рубець; лаштунки» пов’язане з couler «текти; лити; проціджувати», що походить від лат. cōlāre «проціджувати, очищати», пов’язаного з çōlum «цідилко, решето», словом нeз’ясованого походження;
р. кули́са, бр. кулі́са, н. kulisa «куліса, лаштунки; фальц, паз; напівофіційна біржа», ч. kulisa «куліса, лаштунки; вузька смужка лісу; деталь металообробного верстата», слц. вл. kulisa «куліса, лаштунки», болг. м. кули́са «тс.», схв. кулùса «тс.; збори біржових посередників і спекулянтів на паризькій біржі», слн. kulísa «куліса, лаштунки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

закулі́сний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кулі́са білоруська
кули́са «тс.» болгарська
kulisa «куліса, лаштунки» верхньолужицька
cōlāre «проціджувати, очищати» латинська
кули́са «тс.» македонська
kulisa «куліса, лаштунки; фальц, паз; напівофіційна біржа» німецька
кули́са російська
кулùса «тс.; збори біржових посередників і спекулянтів на паризькій біржі» сербохорватська
kulisa «куліса, лаштунки» словацька
kulísa «куліса, лаштунки» словенська
coulisse «виїмка, паз; рубець; лаштунки» (‹ ст. coleïs, couleïs) французька
kulisa «куліса, лаштунки; вузька смужка лісу; деталь металообробного верстата» чеська
couler «текти; лити; проціджувати» ?
çōlum «цідилко, решето» ?

куло́н «жіноча прикраса на ланцюжку»

недавнє запозичення з французької мови;
фр. coulant «коштовний камінь на ланцюжку, намисті; (букв.) текучий, опадаючий» є субстантивованою формою дієприкметника від дієслова couler «текти, литися; осипатися, опадати», до якого зводяться також слова кулі́са, кулуа́ри;
р. бр. куло́н, ч. coulant «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
куло́н білоруська
куло́н російська
coulant «коштовний камінь на ланцюжку, намисті; (букв.) текучий, опадаючий» французька
coulant «тс.» чеська
couler «текти, литися; осипатися, опадати» ?
кулі́са ?
кулуа́ри ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України