КУЛЬОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кульо́к
очевидно, запозичення з російської мови;
р. кулёк є зменшеним похідним від куль, якому відповідає укр. куль (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кулёк є зменшеним похідним від куль | російська |
| куль | українська |
ку́ля «геометричне тіло, утворене обертанням кола; предмет, що має таку форму; свинцевий снаряд; передня частина бойового патрона; бомба; [гарматне ядро Бі]»
запозичене через польське посередництво з середньонімецької мови;
сн. kūle (‹ свн. kugele) «куля» (нвн. Kugel «тс.») споріднене із шв. kula «куля», лит. gugà «горбовина», укр. гу́ля;
р. [ку́ля] «куля, передня частина патрона», бр. ку́ля «тс.; кулястий предмет», п. kula «тс.», ч. kule «тс.; бубна; погана оцінка», слц. [kul’a] «куля», вл. kul’a «куля; ґуля; брила; ядро», нл. kula «куля; м’яч; ґуля; кістковий наріст»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ку́лешник
«сумка для куль у запорізьких козаків»
куле́шниця
«патрон; кишеня для куль»
кули́нка
«м’яч»
кулиста́вий
«кулястий»
кули́стий
«тс. »
кулишни́ця
«патронташ»
кули́шниця
«ящик для куль»
ку́лька
«зменш. від ку́ля; [масивний глиняний кружок з дірою посередині, що розпеченим кидається у воду для нагрівання; вид клейма для овець у вигляді круглого отвору; дірочка для застібання у вилогах жіночої сорочки; сорт слив (тернослив) Me]»
куля́стий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ку́ля «тс.; кулястий предмет» | білоруська |
| kul'a «куля; ґуля; брила; ядро» | верхньолужицька |
| gugà «горбовина» | литовська |
| kula «куля; м’яч; ґуля; кістковий наріст» | нижньолужицька |
| kula «тс.» | польська |
| ку́ля «куля, передня частина патрона» | російська |
| kul'a «куля» | словацька |
| гу́ля | українська |
| kule «тс.; бубна; погана оцінка» | чеська |
| kula «куля» | шведська |
| kūle «куля» (‹ свн. kugele)(нвн. Kugel «тс.») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України