КУЛАК — ЕТИМОЛОГІЯ

кула́к «кисть руки з зігнутими пальцями; [дрібний торговець Ж]»

очевидно, пов’язане з ку́литися;
припущення про походження від тюрк. *qulaq, пов’язаного з qol «рука» (Дзендзелівський RKJ ŁTN 15, 135–137; Фасмер II 408; Преобр. І 409), мало обґрунтоване;
непереконливі також пов’язання з ест. kulak «удар кулаком» (Bern. I 641; Mikl. EW 146), з уг. kulyak «кулак (руки)», kulak «тс.» (Brückner 281; Zareba JP 31, 122), а також з куль, ку́тати (Соболевский РФВ 70, 92–93) або з лит. kùlti «молотити», лтс. kult «тс.» (Matzenauer LF 9, 36);
значення «куркуль» розвинулося, очевидно, з первісного переносного вживання слова;
виведення р. кула́к «куркуль» від укр. курку́ль (Machek ESJČ 306) непереконливе;
р. кула́к «кулак (руки); [великий молот]; куркуль», бр. кула́к «кулак (руки); куркуль», др. кулакъ «кулак (руки)», п. kułak «тс.; куркуль (з рос.)», ч. слц. kulak «куркуль» (з рос.), болг. кула́к, м. кулак, схв. кỳлак, слн. kulák «тс.» (з рос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

кулай «кулачисько»
кулакува́ти «бити кулаками»
кулача́ «кулачок»
кула́чати
кулачи́на «кулак»
кулачкува́ти «тс.»
кула́чний «у якому застосовується сила кулака; [шматками завбільшки з кулак]»
кула́чник «той, хто любить битися кулаками» (заст.)
кулаччя (зб.)
навкула́чки
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кула́к «кулак (руки); куркуль» білоруська
кула́к болгарська
кулакъ «кулак (руки)» давньоруська
kulak «удар кулаком» естонська
kult «тс.» латиська
kùlti «молотити» литовська
кулак македонська
kułak «тс.; куркуль (з рос.)» польська
кула́к «куркуль» російська
кула́к «кулак (руки); [великий молот]; куркуль» російська
кỳлак сербохорватська
kulak «куркуль» (з рос.) словацька
kulák «тс.» (з рос.) словенська
*qulaq тюркські
kulyak «кулак (руки)» угорська
курку́ль українська
kulak «куркуль» (з рос.) чеська
ку́литися ?
qol «рука» ?
kulak «тс.» ?
куль ?
ку́тати ?
значення «куркуль» ?


кула́шник «найнята людина, яка перестріває селян із зерном, щоб спрямувати їх до купця»

похідне утворення від [кула́к] «дрібний торговець» (пор. р. [кула́к] «звідник у хлібній торгівлі (на базарі, пристані)», що, мабуть, виникло на основі переносного вживання слова кула́к «кисть руки»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кула́к «дрібний торговець» (пор. р. [кула́к] «звідник у хлібній торгівлі (на базарі, пристані) ?
кула́к «кисть руки» ?

шкулак «удар кулаком»

очевидно, похідне утворення від шку́ла «лихо, шкода» ВеЗа, вторинно зближене з кула́к;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шкулаґнути «ударити кулаком»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шку́ла «лихо, шкода» українська
кула́к українська

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.