КУКЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

неприйнятне припущення (Соболевский РФВ 70, 91) про слов’янське походження слова і його зближення з р. [ку́ка] «кулак»;

можливо, походить від слат. cuculla «головний убір; відлога; каптур», що продовжує лат. cucullus «чепець, капюшон», запозичене, очевидно, з галльської мови;

сгр. κουκλα «лялька» (› нгр. κούκλα «тс.») етимологічно неясне;

запозичення з середньогрецької мови;

р. ку́кла «лялька; маріонетка; [форма, болванка; колосся, закручене чаклуном]», бр. [ку́кла] «міра льону», п. kukła «лялька (лялькового театру); повісмо льону; [кільканадцять зв’язаних колосків збіжжя у певному обряді]; (ст.) чернечий каптур; жіночий головний убір», ч. kukla «маска; лялечка», слц. kukla «лялечка; каптур, відлога; шолом; отвір у даху», вл. kuklenka «лялечка», болг. м. ку́кла «лялька, маріонетка», схв. кỳкла «тс.»;

очевидно, результат скорочення слова [ку́кла] «лялька»;

менш переконливим є припущення (Brückner 280) про зв’язок з п. kukła «каптур»;

не виключена можливість зв’язку за зовнішньою подібністю з [ку́кла] «лялька», особливо, якщо врахувати південнослов’янські форми (Karłowicz SWO 323);

вважається рефлексом псл. *kuka, *kъkа, *kyka, споріднених з лит. kukulỹs, kùkulis, kuklỹs «буханець хліба», лтс. kukulis «тс.», що зводяться до іє. *keuk- «кривити, згинати»;

п. kukiełka «хала (вид булки); лялечка», як і ч. [kukla] «вид булки», болг. [ку́кла] «обрядовий хліб, коровай», м. [кукла] «довгастий хліб», можливо, також р. [ку́каник] «вид пирога з кислого тіста», певної етимології не має;

запозичення з польської мови;

похідне від ля́лька «іграшка»;

утворене, очевидно, як калька р. ку́колка «личинка в коконі», пов’язаного з ку́кла «лялька» і утвореного, в свою чергу, як калька лат. pūpa «личинка в коконі, лялька»;

пор. аналогічні кальки схв. лy̏ткица (лy̏тка) «личинка в коконі» (від лy̏тка «лялька»), лит. lėlýtė «личинка в коконі» (від lėlė˜ «лялька»), нім. Puppe «личинка в коконі; лялька»;

латинська назва лялечки зумовлена подібністю нерухомої продовгуватої личинки в коконі до іграшкиляльки;

п. [lalka] «личинка овода»;