КУДИСЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
куди́сь
складне утворення з куди́ (‹ псл. kǫdy) і частки -сь (‹псл. si), що була формою давального відмінка зворотного займенника sę «себе»;
псл. kǫdy si означало «кудись собі» (kǫdy, як і всі інші питальні слова, мало також семантику неозначеності);
зведення частки -сь до псл. sь «цей» (Sławski І 492) або до дієслівної основи es- «бути» (Machek ESJČ 542) помилкове;
бр. куды́сь «кудись», п. kędyś «десь; кудись», ч. kudysi «якимось шляхом», слц. kadesi «кудись»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
куда́сь
«кудись»
куди́с
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
куды́сь «кудись» | білоруська |
kędyś «десь; кудись» | польська |
kǫdy si «кудись собі» (kǫdy, як і всі інші питальні слова, мало також семантику неозначеності) | праслов’янська |
sь «цей» | праслов’янська |
kadesi «кудись» | словацька |
kudysi «якимось шляхом» | чеська |
куди́ (‹ псл. kǫdy)(‹псл. si) | ? |
sę «себе» | ? |
-сь | ? |
es- «бути» | ? |
куди́сьцика «кудись»
очевидно, складне утворення з прислівника куди́сь, частки (-)ци(-), яка походить з *ti (ти), енклітичної форми давального відмінка однини займенника ти, і елемента -ка (мабуть, суфіксального походження);
бр. куды́сьці «кудись»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
куды́сьці «кудись» | білоруська |
куди́сь | ? |
ци | ? |
*ti (ти) | ? |
ти | ? |
-ка (мабуть, суфіксального походження) | ? |
хтось
результат злиття відносного (і питального) займенника kъto (› хто) з формами давального і знахідного відмінків зворотного займенника si (› сь);
щодо словотвору пор. десь, коли́сь, куди́сь;
бр. хтось, хто́сьці, п. ktoś, ч. kdosi, слц. ktosi;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ктось
хтось
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хтось | білоруська |
ktoś | польська |
ktosi | словацька |
хто́сьці | українська |
kdosi | чеська |
десь | ? |
коли́сь | ? |
куди́сь | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України