КРІПКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

[кріпе́нний] «кремезний», кріпи́льний, крі́плений, [кріпу́чий] «дуже міцний» Я, кріпа́к, кріпа́цтво, кріпа́ччина, кріпи́льник, крі́плення, [кріпота́] «міцність», кріпа́чити, кріпи́ти, кріпи́тися, крі́пнути, крі́пшати, [закрі́па];

р. кре́пкий, бр. [крепи́ць] «зміцнювати», др. крѣпыи «сильний, міцний; мужній; твердий; упертий, жорстокий», п. krzepki «міцний, сильний», ч. křepký «бадьорий, жвавий», слц. krepký «тс.», болг. кре́пък «міцнийздоровий», м. крепок, схв. крȅпак, слн. krepák, стсл. крѣпъкъ «тс.»;

псл. krěpъkъ «міцний, сильний», утворене за допомогою вторинного прикметникового суфікса -kъ від krěpъ «міцний» (пор. др. крѣпыи «міцний», ч. křepý, слц. [krepý] «тс.», схв. ст. krijep, стсл. крѣпъ «тс.») очевидно, віддалено споріднене з лит. kreipti «направляти, наводити, спрямовувати; кривити, скривляти», kraipýti «скривляти, спотворювати, перекручувати»;

зближується також з дісл. hrǣfa «переносити, терпіти», двн. kraft «сила, міць» (Шанский ЭСРЯ II 8, 384; Фасмер II 372; Младенов 257; Skok II 190; Pokorny 620);

сумнівне зіставлення з дінд. k$rpitam «чагарник; трава» (Uhlenbeck 64) або з гр. κραίπός «міцний» (Machek ESJČ 300);

очевидно, запозичення з російської мови (про що свідчить форма кріпость зам. *кріпість);

р. кре́пость у значенні «фортеця», пов’язане з крепкий, укр. кріпки́й, є, мабуть, калькою нім. Festung «кріпость» (від fest «кріпкий, міцний») або слат. firmitas «укріплене місце» (від firmus «кріпкий, міцний»);

бр. крэ́пасць;