КРУШИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

кру́ши́ти «трощити»

псл. krušiti «розбивати, ламати на шматки, роздрібнювати», пов’язане чергуванням голосних з krъšiti «тс.», укр. криши́ти (кри́ха́);
споріднене з лит. kraušýti «крушити», лтс. kràusêt «товкти, оббивати (ячмінь на току)», гр. κρούω «ступаю; тупаю; ударяю»;
р. крушить, бр. [круш] «крихке залізо», п. kruszyć «кришити, розтрушувати, крушити», ч. krušit «крушити; мучити», слц. krušit’ «тс.», вл. krušíc «розбивати на шматки; роздавлювати», болг. круша́ «розбиваю», съкруша́ «розламаю», схв. кру́шити «роздрібнювати, крушити», слн. krušiti «тс.», стсл. съкроушити «зламати, зруйнувати, розбити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

круш «усе ламке, крихке»
круші́ти «ставати розсипчастим, звареним»
кру́шка «кришка, крихта, шматок»
накруша́ти «завдавати шкоди, збитків»
окрух «шматок»
окру́ха «тс. »
окру́шє «великодні подарунки бідним»
окрушина «крихта; окраєць; недоїдки»
окрушка «тс.»
скрухнути «стати м’яким, крихким»
скруші́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
круш «крихке залізо» білоруська
круша́ «розбиваю» болгарська
krušíc «розбивати на шматки; роздавлювати» верхньолужицька
κρούω «ступаю; тупаю; ударяю» грецька
kràusêt «товкти, оббивати (ячмінь на току)» латиська
kraušýti «крушити» литовська
kruszyć «кришити, розтрушувати, крушити» польська
krušiti «розбивати, ламати на шматки, роздрібнювати» праслов’янська
крушить російська
кру́шити «роздрібнювати, крушити» сербохорватська
krušit' «тс.» словацька
krušiti «тс.» словенська
съкроушити «зламати, зруйнувати, розбити» старослов’янська
криши́ти (кри́ха́) українська
съкруша́ «розламаю» українська
krušit «крушити; мучити» чеська
krъšiti «тс.» ?


круши́ти «журити, мучити»

псл. krušiti «мучити, пригнічувати, засмучувати», спочатку «розбивати, дробити, кришити»;
р. [круши́ниться] «горювати», [круше́вный] «тужний», сокруша́ться «журитися», заст. кру́шити «гнітити, засмучувати», бр. [скруша́ць] «докоряти, приводити до каяття», скру́ха «туга», п. [kruszyć] «приводити до скрухи, жалю», skruszyć «зм’якшити (серце), викликати каяття», skrucha «каяття», ч. krušiti «засмучувати, пригнічувати», krušný «трудний, важкий», zkrušiti «обтяжити, засмутити», zkroušenost «упокорення», слц. krušit’ «засмучувати, пригнічувати», м. скруши «засмутить, уб’є скорботою», слн. skrúšen «пригнічений, сумний», стсл. съкроушити «засмутити», съкроушениѥ «скруха, журба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

круши́на «журба, туга»
скруха «тяжкий, гнітючий настрій; жаль, співчуття; каяття»
скру́хнути «упокоритися»
скру́хо «скрушно»
скруші́ти «тс.»
скрушни́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скруша́ць «докоряти, приводити до каяття» білоруська
скруши «засмутить, уб’є скорботою» македонська
kruszyć «приводити до скрухи, жалю»«зм’якшити (серце), викликати каяття»«каяття» польська
skruszyć «приводити до скрухи, жалю»«зм’якшити (серце), викликати каяття»«каяття» польська
skrucha «приводити до скрухи, жалю»«зм’якшити (серце), викликати каяття»«каяття» польська
krušiti «мучити, пригнічувати, засмучувати» праслов’янська
круши́ниться «горювати» російська
krušit' «засмучувати, пригнічувати» словацька
skrúšen «пригнічений, сумний» словенська
съкроушити «засмутити» старослов’янська
круше́вный «тужний» українська
сокруша́ться «журитися» українська
скру́ха «туга» українська
съкроушениѥ «скруха, журба» українська
krušiti «засмучувати, пригнічувати»«трудний, важкий»«обтяжити, засмутити»«упокорення» чеська
krušný «засмучувати, пригнічувати»«трудний, важкий»«обтяжити, засмутити»«упокорення» чеська
zkrušiti «засмучувати, пригнічувати»«трудний, важкий»«обтяжити, засмутити»«упокорення» чеська
zkroušenost «засмучувати, пригнічувати»«трудний, важкий»«обтяжити, засмутити»«упокорення» чеська
спочатку «розбивати, дробити, кришити» ?
кру́шити «гнітити, засмучувати» ?

кри́ха́ «крихта»

псл. krъxa «тс.»;
споріднене з лит. krušà «град», kriušà, лтс. krusa «тс.», лит. krùšti «дробити, товкти», kr(i)ùšti «повалитися, осісти; розчепитися; схуднути», гр. κρούω «товчу, стукаю»;
іє. *krū-s «ударяти, товкти, ламати», до якого зводиться й укр. круши́ти;
пов’язання з норв. hreysar «брила каміння», норв. ст. hrosti «затор», двн. (h)rosa «кора; лід» (Torp. 109; Falk–Torp 912) або з гр. κρύος (Boisacq 522) менш переконливі;
р. кроха́, бр. крыха́, др. кръхъть «кришка, крихітка», п. krszyna, полаб. kraseina «тс.», схв. kršina «відламаний шматок», слн. krh «уламок, щербина», krha «тс.», цсл. кръха «крихта»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́кришка
кри́хі́тка
кри́хітний
крихки́й
кри́хота «крихта»
кри́хта
крихти́на «крихта»
крихтяни́й «малесенький, дрібнесенький»
криша́не́ць «вид пряника»
кри́ше́ник «відрізаний шматок чого-небудь їстівного СУМ, Ж; [відріддя, породження Пі]»
кришени́ця «маленька паска»
кришені «нарізані овочі для сушіння або їди»
кришеня́
кри́шиво
кри́шиниця «лютий мороз»
криши́ти
криші́ння
кри́шка «крихта»
кри́шний «крихкий»
крі́хта «тс.»
кро́ска
крохки́й «тс.»
кро́шка «тс.»
окри́ш «останній, залишок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крыха́ білоруська
κρούω «товчу, стукаю» грецька
κρύος грецька
(h)rosa «кора; лід» (h)rosa (Torp. 109; Falk--Torp 912) давньоверхньонімецька
кръхъть «кришка, крихітка» давньоруська
*krū-s- «ударяти, товкти, ламати» індоєвропейська
krusa «тс.» латиська
krušà «град» литовська
kriušà литовська
krùšti «дробити, товкти» литовська
kr(i)ùšti «повалитися, осісти; розчепитися; схуднути» литовська
hreysar «брила каміння» норвезька
hrosti «затор» норвезька
kraseina «тс.» полабська
krszyna польська
krъxa «тс.» праслов’янська
кроха́ російська
kr̀šina «відламаний шматок» сербохорватська
kr̀h «уламок, щербина»«тс.» словенська
kr̀ha «уламок, щербина»«тс.» словенська
круши́ти українська
кръха «крихта» церковнослов’янська

кру́па́ «подрібнені зерна як продукт харчування, крупи; атмосферні опади у вигляді зернят; крупина; [каша Ж; прізвисько гарнізонних солдат Бі]»

псл. krupa «крупно змелене зерно, збіжжя; крихта, кришечка; зернисті опади», пов’язане з псл. krušiti, у кр. кру́ши́ти, псл. *krьxa, укр. кри́ха́;
споріднене з лит. kraupùs «шерехатий, нерівний; ніжний», лтс. krŗaũpa «струп, бородавка», krupt «лопатися, зморщуватися», дісл. hrufa «струп», двн. (h)riob «прокажений», (h)ruf «струп, проказа», нвн. [ruff] «зашкарублість ґрунту», можливо, також з алб. kripë «сіль», [krypë] «тс.»;
iє. *kreu-/krou- «ударяти, штовхати, ламати» з детермінантом -р-;
менш певне пов’язання з п. krępy «кремезний» (Brückner 272; Skok II 215);
сумнівне зближення (Machek ESJČ 295) з норв. [grūpa, graup, gropa, grypja] «грубо молоти»;
р. крупа́, бр. кру́пы, др. крупа «борошно; крупа; крупина», п. krupa «крупина», krupy (мн.) «крупи, крупа», ч. kroupa, kroupy (мн.) «крупа; град», слц. krúpa «крупинка», krúpy (мн.) «крупа; град», вл. krupa «крупа; градина», нл. kšupa «крупа», болг. кру́па, (у сполученні к. сол «велика грудка солі»), схв. кру́па «дрібний град», слн. krúpa «крупа ячмінна», цсл. кроупа «кришечка, крихта»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

κрупи́читися «зростатися» (про руду)
кру́пи́ «крупа; атмосферні опади у вигляді зернят СУМ, Ж; [ікра рачача, ікра оселедця]»
крупи́ло «жорна»
крупи́на
кру́піний (у сполученні [крупіне решето] «решето для крупи»)
кру́пка «(зменш. від кру́па́); перше грубе мливо зерна пшениці; [трихіна]»
крупки́й «який складається з крупинок»
крупкува́тий
крупна́стий «зернистий, крупчатий; дроблений»
крупни́к «жорна»
кру́пни́к «юшка з крупів; [хлібна горілка із звареним медом Ж]»
крупни́стий
крупни́ця «тс.»
крупча́стий
крупчатка «питлівка»
круп'яни́й
круп'я́нка «ковбаса, начинена кашею; крупа, каша Ж»
круп'я́р
підкру́пини «грубі частини розмолотого зерна»
покру́пини «гречане борошно з дрібної крупи, просіяної з крупнішої; засахарений мед, мед у крупинках»
покрупи́ти (у сполученні [п. муку] «грубо змолоти»)
покруп'я́нка «гречане борошно з дрібної крупи, просіяної з крупнішої»
скрупі́ти «тс.»
скрупні́ти «ставати крупнозернистим»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kripë «сіль» албанська
кру́пы білоруська
кру́па (у сполученні к. сол «велика грудка солі») болгарська
krupa «крупа; градина» верхньолужицька
hrufa «струп» давньоісландська
крупа «борошно; крупа; крупина» давньоруська
krŗaũpa «струп, бородавка» латиська
kraupùs «шерехатий, нерівний; ніжний» литовська
kšupa «крупа» нижньолужицька
ruff «зашкарублість ґрунту» нововерхньонімецька
grūpa, graup, gropa, grypja «грубо молоти» норвезька
krępy «кремезний» польська
krupa «крупина»«крупи, крупа» (мн.) польська
krupy «крупина»«крупи, крупа» (мн.) польська
krupa «крупно змелене зерно, збіжжя; крихта, кришечка; зернисті опади» праслов’янська
krušiti праслов’янська
*krьxa праслов’янська
крупа́ російська
кру́па «дрібний град» сербохорватська
krúpa «крупинка»«крупа; град» (мн.) словацька
krúpy «крупинка»«крупа; град» (мн.) словацька
krúpa «крупа ячмінна» словенська
кри́ха́ українська
кроупа «кришечка, крихта» церковнослов’янська
kroupa «крупа; град» (мн.) чеська
kroupy «крупа; град» (мн.) чеська
кру́ши́ти ?
krupt «лопатися, зморщуватися» ?
krypë «тс.» ?
*kreu-/krou- «ударяти, штовхати, ламати» ?
-р- ?

скру́шки «висівки з борошна»

пов’язане зі [скру́жини] «тс.» тж, похідним від [скружи́ти] «пересіяти зерно в решеті» тж, [кружа́ти] «очищати (зерно на решеті)»;
менш імовірний зв’язок форми [скру́шки] «висівки» із круши́ти «трощити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

скру́шкі «викинуте при просіванні зерно-послід»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скру́жини «тс.» українська
скружи́ти «пересіяти зерно в решеті» українська
кружа́ти «очищати (зерно на решеті)» українська
скру́шки «висівки» українська
круши́ти «трощити» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.