КРУГЛЯЧЧЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

круг «коло; круглий предмет; одиниця обліку продукції; [горизонт; об’їзд; певна частина (до 2--3 пудів) волокна, намотана на дерев’яний обруч; вид дерев’яного столика (у гуцулів); кожна з двох поперечних стінок кузова (у візку); наголовок шапки; ділянка поля; сфера; жердина у різних спорудах Я]»

псл. krǫgь «щось скручене, згорнуте; круг», пов’язане чергуванням голосних з *kręgjb (укр. кряж);
споріднене з дісл. hringr «перстень, кільце; круг, затока; змія», двн. hring (нвн. Ring) «перстень, обруч, круг», двн. hringan, ringan «обертати навкруги, крутити, мотати», нвн. ringen «викручувати, віджимати; боротися», умбр. crintagtro, krenkatrum «пов’язка; пояс»;
іє. *krongh-/krengh-, похідні від кореня *(s)ker- «крутити; вигинати»;
р. бр. круг, др. кругъ «круг; прикраса у вигляді круга; візерунок з кругами; збори», п. krąg, ч. слц. вл. kruh, болг. кръг, м. краг «кругла дошка для замішування тіста», круг «круг; область, сфера діяльності», схв. круг, слн. króg «круг, окружність, сфера», стсл. крѫгъ «круг»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вокруги́ «навколо»
заокру́глений
заокру́глий
заокру́глити
крижа́ти «кружати (пити)»
круг «навколо» (прийм.)
кру́га́ «навкруги»
круги́
кругла́вий «круглястий»
кру́глий
кругли́ти
кругли́чка «вид пшениці»
кругли́ш «пальовик, Strongylus» (зоол.)
круглі́ти
круглі́шати
круглова́тий «круглястий»
кругло́вий (у сполученнях [круглове віконце] «віконце в узголів’ї ліжка зі сходу» Ж, [кругловий танок])
кругловина «яма в полі, наповнена водою; мокра, заболочена низина; сухе місце серед болота; поляна в лісі»
круглови́на «куля»
круглота́
круглува́тий
кругля́ «корова із загнутими всередину рогами»
кругля́вий
кругля́вка «кругловида дівчина, жінка»
кругля́к
кругля́нча́ «невеликий круглий горщик»
кругля́стий
кругля́ти «кружляти; пити (в крузі)»
кругля́ччя
кругова́ «чарка, з якої по черзі п’ють усі, хто сидить у крузі»
кругова́тий «круглястий»
кругови́й «який відбувається по кругу; [назва вітру]»
кругови́на «кругла площа, невелике круглої форми місце у полі, на сіножаті»
круго́м «тс.»
круж «циркуль»
кружала́ «кружляючи»
кружа́лко «(зменш. від круг); [частина гончарного круга]»
кру́жа́ло «круг; дуга, на якій зводять круглі частини будівлі; деталь машини, що має форму круга, кільця; диск; шинок, корчма; [вир Чер; острів на річці Чер; кругла клумба Ж] »
кружа́нин «учасник танкового кола»
кружа́ти «пити хмільні напої; кружляти; [(про дерево) відсікати з усіх боків; (про збіжжя) очищати на ситі Ж]»
кружела́ти «згортати»
кружеля́ти «кружляти»
круженя́ти «тс.»
круже́ць «(у прядці) котушка, на яку поступово намотується прядена вовна»
кружи́ло́м «навкруги, навколо»
кружи́льце «маленький круг; диск»
кружина́ «навколишній простір; околиця; обвід, окружність»
кружиня́ «тс.»
кружи́стий (про узорчасте сукно)
кружи́ти
кружка́
кру́жка «частина гончарного круга»
кружкова́тий «подібний до круга»
кружко́м
кружкома́
кружлі́вка «сепаратор»
кружля́стий «круглястий»
кружля́ти
кружни́й
кру́жність
кружніш «не коротшою дорогою, а довшою, в об’їзд»
кружно́ «не прямо, а в об’їзд» (про їзду)
кру́жно «колом»
кружо́к «(зменш. від круг); верхня частина діжки, бочки, якою накривають їх або придавлюють засолені овочі; [певна частина (2--3 пуди) прядива, льону, намотана на дерев’яний обруч; двадцять обичайок для сита; дерев’яний кружок, уживаний замість тарілки; круг у млиновій шестірні]»
навкру́г
навкруги́
навкру́жний
нао́кру́г «навкруги»
наокруги́ «тс.»
обкругли́ти
обкружи́ти «розмежувати, розділити»
обкружля́ти «обійти, об’їхати, кружляючи»
окру́г «навколо»
о́круг
окру́га
округи́ «тс.»
округли́ти
округли́ти «округлити; очистити зерно обертанням решета»
окру́глість
окружа́ти «оточувати»
окруже́нець «оточенець»
окружля́ти
окру́жни́й
окру́жність
перекру́г «перекрій, розріз; місяць у другій чверті»
підокру́жок «несправжній зонтик (у рослин)»
понавкруги́ «навкруги»
скруг (у сполученні [на скрузі] «на ущербі місяця»)
скруглі́ти «стати круглим, округлитися»
скру́жки «висівки, що залишаються на решеті від просіяного зерна»
скру́жлини «полова, висівки»
скружля́ти «тс.»
укру́шками «спеціальний спосіб ткання (на скатерті тощо)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
круг білоруська
кръг болгарська
kruh верхньолужицька
hring «перстень, обруч, круг» (нвн. Ring) давньоверхньонімецька
hringan давньоверхньонімецька
hringr «перстень, кільце; круг, затока; змія» давньоісландська
кругъ «круг; прикраса у вигляді круга; візерунок з кругами; збори» давньоруська
*krongh-/krengh- індоєвропейська
краг «кругла дошка для замішування тіста» македонська
ringen «викручувати, віджимати; боротися» нововерхньонімецька
krąg польська
krǫgь «щось скручене, згорнуте; круг» праслов’янська
круг російська
круг сербохорватська
kruh словацька
króg «круг, окружність, сфера» словенська
крѫгъ «круг» старослов’янська
круг «круг; область, сфера діяльності» українська
crintagtro умбрська
kruh чеська
*kręgjb (укр. кряж) ?
ringan «обертати навкруги, крутити, мотати» ?
krenkatrum «пов’язка; пояс» ?
*(s)ker- «крутити; вигинати» ?



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.