КРИХТИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

кри́ха́ «крихта»

псл. krъxa «тс.»;
споріднене з лит. krušà «град», kriušà, лтс. krusa «тс.», лит. krùšti «дробити, товкти», kr(i)ùšti «повалитися, осісти; розчепитися; схуднути», гр. κρούω «товчу, стукаю»;
іє. *krū-s «ударяти, товкти, ламати», до якого зводиться й укр. круши́ти;
пов’язання з норв. hreysar «брила каміння», норв. ст. hrosti «затор», двн. (h)rosa «кора; лід» (Torp. 109; Falk–Torp 912) або з гр. κρύος (Boisacq 522) менш переконливі;
р. кроха́, бр. крыха́, др. кръхъть «кришка, крихітка», п. krszyna, полаб. kraseina «тс.», схв. kršina «відламаний шматок», слн. krh «уламок, щербина», krha «тс.», цсл. кръха «крихта»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́кришка
кри́хі́тка
кри́хітний
крихки́й
кри́хота «крихта»
кри́хта
крихти́на «крихта»
крихтяни́й «малесенький, дрібнесенький»
криша́не́ць «вид пряника»
кри́ше́ник «відрізаний шматок чого-небудь їстівного СУМ, Ж; [відріддя, породження Пі]»
кришени́ця «маленька паска»
кришені «нарізані овочі для сушіння або їди»
кришеня́
кри́шиво
кри́шиниця «лютий мороз»
криши́ти
криші́ння
кри́шка «крихта»
кри́шний «крихкий»
крі́хта «тс.»
кро́ска
крохки́й «тс.»
кро́шка «тс.»
окри́ш «останній, залишок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крыха́ білоруська
κρούω «товчу, стукаю» грецька
κρύος грецька
(h)rosa «кора; лід» (h)rosa (Torp. 109; Falk--Torp 912) давньоверхньонімецька
кръхъть «кришка, крихітка» давньоруська
*krū-s- «ударяти, товкти, ламати» індоєвропейська
krusa «тс.» латиська
krušà «град» литовська
kriušà литовська
krùšti «дробити, товкти» литовська
kr(i)ùšti «повалитися, осісти; розчепитися; схуднути» литовська
hreysar «брила каміння» норвезька
hrosti «затор» норвезька
kraseina «тс.» полабська
krszyna польська
krъxa «тс.» праслов’янська
кроха́ російська
kr̀šina «відламаний шматок» сербохорватська
kr̀h «уламок, щербина»«тс.» словенська
kr̀ha «уламок, щербина»«тс.» словенська
круши́ти українська
кръха «крихта» церковнослов’янська



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.