КРИЛАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

крило́ «літальний орган»

псл. kridlo, *skridlo, суфіксальне утворення від дієслівної основи псл. *skri- (‹іє. *skrei-) «літати»;
споріднене з лит. skŕieti «літати, швидко бігти; повертатися», лтс. skrìet «бігти», дісл. skríða «відходити, іти вперед», свн. schrīten «крокувати; сідати на коня», нвн. schreiten «крокувати, ступати»;
др. ы (зам. и), відбите в p. ы, з’явилося внаслідок контамінації з крыти (› р. крыть, крыльцо́);
сумнівне виведення (Schuster-Šewc І 698–699) від псл. *(s)krid-/(s)kryd- з іє. *(s)krī-/ (s)krū- «різати»;
р. бр. крыло́, др. крило «крило; пазуха; фланг», п. skrzydło, [krzydło], ч. křídlo, слц. krídlo, вл. křidło, нл. kśidło, полаб. kreidele, болг. крило́, м. схв. кри́ло, слн. krílo, стсл. крило;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відкри́лок
закри́льщик «крайній облавник»
кри́ла «плавці, пера у риби»
крила́н «вид кажана, Pteropus»
крила́стий «крилатий»
крила́тий
крила́тиця «крилоподібний слимак, стромб, Strombus» (зоол.)
крила́тка «верхній чоловічий одяг; сухий плід деяких дерев»
крила́ч «ятір з крилами»
кри́лаш «помічник рибальського отамана»
крили́нка «вид кажана, Pterocanium»
крилови́й
кри́льний
крильча́стий
крильча́тка «механізм, складовою частиною якого є крила»
криля́
криля́к «крилатка (плід)»
надкри́ла «передні крила жуків і комах»
надкри́лє
надкри́лля «тс.»
надкри́ля
обезкри́лити
одкри́лє «крило, фланг»
окрила́тіти
окрилє «мис, коса»
о́криль «крилоподібний слимак, стромб, Strombus» (зоол.)
окриля́ти
передкри́лок
підкри́лко «стіна ятера»
підкри́лля
підкри́лок
розкрі́литися «розхристатися (особливо йдучи чи біжучи)»
узкри́лє «крило; облямівка, край, кут, ріг; кордон, рубіж»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крыло́ білоруська
крило́ болгарська
křidło верхньолужицька
skríða «відходити, іти вперед» давньоісландська
крыти (› р. крыть, крыльцо́) давньоруська
крило «крило; пазуха; фланг» давньоруська
*skrei- індоєвропейська
*(s)krī-/(s)krū «різати» (s)krū- індоєвропейська
skrìet «бігти» латиська
skŕieti «літати, швидко бігти; повертатися» литовська
кри́ло македонська
kśidło нижньолужицька
schreiten «крокувати, ступати» нововерхньонімецька
kreidele полабська
skrzydło польська
krzydło польська
kridlo праслов’янська
*skridlo праслов’янська
*skri- «літати» (‹іє. *skrei-) праслов’янська
*(s)krid-/(s)kryd- праслов’янська
крыть російська
крыльцо́ російська
крыло́ російська
крúло сербохорватська
schrīten «крокувати; сідати на коня» середньоверхньнімецька
krídlo словацька
krílo словенська
крило старослов’янська
křídlo чеська


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.