КРЕДЕНЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
кре́де́нець «буфет, шафа для посуду»
запозичення з польської мови;
п. kredens «буфет, шафа для посуду», ст. kredenc, як і ч. слц. kredenc, м. креденец, схв. крèденц, слн. kredénca «тс.», в свою чергу, через свн. crēdenz «шафа для столових приборів» запозичене в XV ст. з італійської або середньолатинської мови;
іт. credenza «віра, довір’я; куштування напоїв та їжі; буфет, сервант», слат. credentia «тс.» походять від лат. crēdo «вірю, довіряю, покладаюся на когось; позичаю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кре́денс
креденсъ
(ХVIII ст.)
креде́нц
«тс.»
креденцій
«буфетник»
креденчи́ха
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| credenza «віра, довір’я; куштування напоїв та їжі; буфет, сервант» | італійська |
| crēdo «вірю, довіряю, покладаюся на когось; позичаю» | латинська |
| креденец | македонська |
| kredens «буфет, шафа для посуду» | польська |
| крèденц | сербохорватська |
| crēdenz «шафа для столових приборів» | середньоверхньнімецька |
| credentia «тс.» | середньолатинська |
| kredenc | словацька |
| kredénca «тс.» | словенська |
| kredenc | чеська |
| kredenc | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України