КРАЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кряж «кругляк, колода дерева»
пов’язання з р. ко́рень «корінь», [корь] «тс.», черешо́к (Горяев 172) позбавлене підстав;
споріднене з дісл. hringr «перстень, обручка», нвн. Ring «кільце»;
псл. *kręžь < *krengj(*krьngj-) «щось кругле», пов’язане чергуванням голосних з *krǫgъ < *krong«круг»;
р. кряж «колода», [креж] «близька до кореня потовщена частина стовбура», бр. краж «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
креж
«кругла балка, з якої роблять шпали»
кряжи́стий
«кремезний»
кряжни́к
«колода»
кряжува́ти
«обтісувати дерево циліндрами»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| краж «тс.» | білоруська |
| hringr «перстень, обручка» | давньоісландська |
| Ring «кільце» | нововерхньонімецька |
| *kręžь «щось кругле» | праслов’янська |
| ко́рень «корінь» | російська |
| кряж «колода» | російська |
| креж «близька до кореня потовщена частина стовбура» | українська |
| корь «тс.» | ? |
| черешо́к | ? |
| *krong «круг» | ? |
кряж «гірський хребет; пагорб, узвишшя; [шар, пласт, брила Ж]»
пов’язання з р. [кра] «крига», [икра] «тс.» (Соболевский РФВ 67, 213–214) позбавлене підстав;
у такому разі спочатку означало «округле підвищення, оточене низиною чи водою» (пор. значення р. «острів»);
очевидно, тотожне з [кряж] «кругляк», псл. *kręžь;
не зовсім ясне;
р. кряж «пасмо невисоких гір; [материк, острів; підвищена місцевість; великий горб; не затоплюване сінокосне угіддя; крутий берег; обрив]», [креж] «крутий схил гори; обривистий берег; невисокий горб; підвищення серед низин і боліт», бр. краж «пасмо невисоких гір», болг. [креш] «скелясте узвишшя»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кря́жа
«пасмо гір, узгір’я, пагорок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| краж «пасмо невисоких гір» | білоруська |
| креш «скелясте узвишшя» | болгарська |
| *kręžь | праслов’янська |
| кра «крига» | російська |
| кряж «пасмо невисоких гір; [материк, острів; підвищена місцевість; великий горб; не затоплюване сінокосне угіддя; крутий берег; обрив]» | російська |
| креж «крутий схил гори; обривистий берег; невисокий горб; підвищення серед низин і боліт» | українська |
| икра «тс.» | ? |
| означало «округле підвищення, оточене низиною чи водою» (пор. значення р. «острів») | ? |
| кряж «кругляк» | ? |
кра́сти
зіставлення з гр. χλω̃δις «злодій» (Machek ESJČ 290; Specht 175, 248, 252, 319) непереконливе;
зближення з лит. skródžiu, skrósti «розрізувати, розколювати» (Matzenauer LF 9, 3) малообґрунтоване;
вважається також спорідненим з лтс. krāt «збирати, складати, нагромаджувати», krājums «запас», що походять, очевидно, від іє. *krā(u)-/krəu-/ krū˘- «громадити, скупчувати», до яких зводиться також псл. kryti, укр. кри́ти;
реконструюється давніше *kro-d- «іти, ступати в певний спосіб», як спсюіднене з дінд. krā́matі «ступає, іде» (ЭССЯ 12, 102–105);
дальші зв’язки неясні;
псл. krasti (‹*kradti);
р. красть, бр. кра́сці, др. красти, п. kraść, ч. krásti, слц. kradnúť, вл. kradnyć, нл. kšadnuś, болг. крада́, м. краде, схв. крȁсти, слн. krásti, стсл. красти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
викрада́ч
докрада́тися
докра́стися
закрада́тися
закра́дливий
закра́стися
краде́жа
«кража»
кра́демці
«крадькома»
кра́дений
кра́ді́ж
краді́жка
кра́ді́жний
краді́й
кра́дки
кра́дці
кра́дьки
крадько́
крадькома́
крадьма́
крадю́ка
крадю́куватий
крадю́чий
крадя́щий
кра́жа
кра́стися
кра́цьки
крацьком
«тс.»
покради́ємці
«крадькома»
по́крадимці О
по́крадьки
покрацьки
«тс.»
розкрада́ч
скрада́тися
скра́дливий
скра́дний
увікра́стися
укра́дливий
укра́дьки
«крадькома»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кра́сці | білоруська |
| крада́ | болгарська |
| kradnyć | верхньолужицька |
| χλω̃δις «злодій» | грецька |
| krā́matі «ступає, іде» | давньоіндійська |
| красти | давньоруська |
| *krā(u)- «громадити, скупчувати» | індоєвропейська |
| krəu- | індоєвропейська |
| krū˘- | індоєвропейська |
| krāt «збирати, складати, нагромаджувати» | латиська |
| krājums «запас» | латиська |
| skródžiu | литовська |
| skrósti «розрізувати, розколювати» | литовська |
| краде | македонська |
| kšadnuś | нижньолужицька |
| kraść | польська |
| kryti | праслов’янська |
| *kro-d- «іти, ступати в певний спосіб» | праслов’янська |
| krasti (‹*kradti) | праслов’янська |
| *kradti | праслов’янська |
| красть | російська |
| крȁсти | сербохорватська |
| kradnúť | словацька |
| krásti | словенська |
| красти | старослов’янська |
| кри́ти | українська |
| krásti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України