КОШЛАТИМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кошла́тий
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з ко́си, косма́тий;
зіставляється також (Топоров IV 360) з лит. kùšlas «оброслий, волохатий, патлатий»;
безпосереднє зіставлення з р. [косла́ться] «кривитися; робити гримаси», п. koślać się «кульгати», koślawy «кривий, клишоногий» і под. (Sławski II 556–557) недостатньо обґрунтоване;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кошлати
кошлати́ннє
«волосяний покрив»
кошлатити
кошла́тіти
розкишла́тий
«розкошланий»
розко́шланий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kùšlas «оброслий, волохатий, патлатий» | литовська |
| koślać się «кульгати» | польська |
| koślawy «кривий, клишоногий» | польська |
| косла́ться «кривитися; робити гримаси» | російська |
| ко́си | українська |
| косма́тий | українська |
кошма́тий «кошлатий»
очевидно, результат контамінації слів косма́тий і кошла́тий;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́мшани
«сплутаний»
(про льон)
комшанка
«тс.»
ко́шманиця
«сплутаний льон»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| косма́тий | українська |
| кошла́тий | українська |
ку́шлик «вовчок (соня), Myoxus glis» (зоол.)
назви пов’язані з кошла́тий і зумовлені тим, що хвіст вовчка покритий ніби розчесаним спіднизу на два боки волоссям;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кушля́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кошла́тий | ? |
розко́шкати «розкуйовдити»
пов’язане з кошла́тий (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кошла́тий | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України