КОХАНЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

коха́ти «любити; плекати, вирощувати, виховувати»

псл. koxati;
очевидно, пов’язане з іє. *kos- / kes- «чесати, скребти», до якого зводиться й псл. česati «чесати»;
сумнівне виведення від кореня kok-(s-) (у лит. kàkti «досягти» та ін. – Jacobsson Scandoslavica 14, 99–115), пов’язання з лат. cārus «любий, дорогий» (Machek ESJČ 267), з лит. kẽkšė «повія» (Jagić AfSlPh 20, 369), лат. cōmis «ласкавий, послужливий» (Walde–Hofm. I 254), а також з kok- у п. kokot «півень» (Rudnicki SO 15, 33–36; Jakobson II 639);
не виключений вплив п. kochać на значення українського коха́ти;
розгляд українського слова як полонізму (Bern. I 538; Richhardt 66) більш сумнівний;
р. [коха́ть] «пестити, дбайливо доглядати», бр. каха́ць «кохати», п. kochać, ч. kochati «тс.», kochati se «кохатися (в чомусь)», слц. kochat’ sa «тс.», цсл. кохати «любити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

закоха́нець
зако́ханий
закоха́ння
коха́н «коханець»
коха́нець
коха́ний
ко́ханик «пасерб, прийомний син»
коха́нка
коха́ння
коха́нок
коха́нчик «вихованець»
коха́стий «добре вирощений»
коха́тися «любити (щось)» (у чомусь)
прикоха́ти «виростити додатково »
при́кохок «приріст, приплід»
укоха́нець
укоха́ний «улюблений; випещений»
укоха́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
каха́ць «кохати» білоруська
*kos- «чесати, скребти» індоєвропейська
kes- індоєвропейська
kok-(s-) індоєвропейська
cōmis «ласкавий, послужливий» латинська
cārus «любий, дорогий» латинська
kẽkšė «повія» литовська
kàkti литовська
kokot «півень» польська
kochać польська
kochać польська
koxati праслов’янська
česati «чесати» праслов’янська
коха́ть «пестити, дбайливо доглядати» російська
kochat' sa «тс.» словацька
коха́ти українська
кохати «любити» церковнослов’янська
kochati «тс.»«кохатися (в чомусь)» чеська
kochati se «тс.»«кохатися (в чомусь)» чеська
kok- ?



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.