КОРОВАЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

корова́й

псл. *korvajь «коровай»;
загальноприйнятої етимології не має;
найбільш імовірним здається походження від псл. *korva «корова», зумовлене, очевидно, поширеною у слов’ян подібністю обрядових булочних виробів за формою до корови взагалі чи її голови з рогами або вимені (пор. утворені від праслов’янських назв тварин інші назви обрядових булочних виробів типу р. [коро́вушка] «різдвяний хлібець або коржик», [коро́вка] «тс.», укр. [гу́сочка] «крендель», бр. [я́ловіца] «коровай», букв. «ялова корова», п. [byczek] «домашня булка, випечена на весілля», [gąska] «вид тіста; тістечко; пташка або зірка з тіста», [huska] «весільний хлібець», [kaczka] «пташка або зірка з тіста для прикрашання короваю», ч. hřebec «жеребець; великий весільний калач», болг. [кра́вата] «вид обрядового хліба»), а також тим, що за обрядовою традицією коровай як атрибут весілля символізує родючість (пор. р. [коро́ва] «наречена», [бык] «наречений»);
менш переконливе зіставлення з р. [коровя́к] «коров’ячий гній» і пов’язання з язичницьким культом (Черных Очерк 67; Преобр. І 358; Zubatý St. a čl. І 2, 98), як і зближення з р. [корота́й] «короткий каптан», іє. *kor- «різати» (Откупщиков 214–215) або з р. крои́ть, [края́ть] «різати на шматки» (Вештарт Лексіка Палесся 1971, 118, 119–120; Ящуржинский РФВ 1880 І 98);
неприйнятним є пов’язання з дінд. carúḥ «жертовний хліб» (Machek ZfSlPh 18, 323–324), з лат. curvus «зігнутий; кривий» (Loewenthal AfSlPh 37, 386–387), з гр. κορωνός «кривий, загнутий» (Ильинский ИОРЯС 24/1, 121–122) чи з дінд. cárvati «ремиґає, кришить, розчавлює» (про тварину) (Matzenauer LF 9, 7; Machek KZ 64, 262);
лит. karvõjus «весільний пиріг», karavõjus «великий весільний калач» виводяться з білоруської мови;
р. карава́й «велика кругла хлібина; [коровай]», заст. [корова́й], бр. карава́й «тс.», п. korowaj «весільний обрядовий хліб», [korowal] «тс.» (з укр., бр.), болг. [карава́й] «калач; обрядовий хліб», крава́й, [карва́й] «тс.», м. кравај «коровай; круг, кружало (сиру, воску тощо)», схв. крàвāљ «калачі і напої, що приносять як подарунок на весілля», заст. [крàвā] «тс.; подарунок (частіше корж або калачі) для породіллі; маленький круглий святковий хліб; калач», слн. kraváj (kravȃj, krávaj) «хліб, велика хлібина, коровай», р.-цсл. короваи «хліб», цсл. краваи «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безкорова́йний «тс.; одружений без весільних обрядів; (про весілля) без обрядів»
безкоровойчу́к «позашлюбний син»
корва́й
корова́єць «коровай; млинець із пшоняного борошна»
корова́йний
корова́йник «роздавач короваю Ж; рознощик на весіллі Пі»
корова́йниця «жінка, що виготовляє коровай»
корова́ль
корога́й
корогва́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
я́ловіца білоруська
карава́й «тс.» білоруська
кра́вата болгарська
карава́й «калач; обрядовий хліб» болгарська
крава́й болгарська
карва́й «тс.» болгарська
κορωνός «кривий, загнутий» грецька
carúḥ «жертовний хліб» давньоіндійська
cárvati «ремиґає, кришить, розчавлює» (про тварину) давньоіндійська
*kor- «різати» індоєвропейська
curvus «зігнутий; кривий» латинська
karvõjus «весільний пиріг» литовська
karavõjus «великий весільний калач» литовська
кравај «коровай; круг, кружало (сиру, воску тощо)» македонська
byczek польська
gąska польська
huska польська
kaczka польська
korowaj «весільний обрядовий хліб» польська
korowal «тс.» (з укр., бр.) польська
*korvajь «коровай» праслов’янська
*korva «корова» праслов’янська
krávaj праслов’янська
коро́вушка російська
коро́вка російська
коро́ва російська
бык російська
коровя́к «коров’ячий гній» російська
корота́й «короткий каптан» російська
крои́ть російська
края́ть «різати на шматки» російська
карава́й «велика кругла хлібина; [коровай]» російська
корова́й (заст.) російська
коровай російська
короваи «хліб» русько-церковнослов’янська
крàвāљ «калачі і напої, що приносять як подарунок на весілля» сербохорватська
крàвāj «тс.; подарунок (частіше корж або калачі) для породіллі; маленький круглий святковий хліб; калач» (заст.) сербохорватська
kraváj «хліб, велика хлібина, коровай» (kravȃj, krávaj) словенська
kravȃj словенська
гу́сочка українська
краваи «тс.» церковнослов’янська
hřebec чеська

корова́йка «Plegadis falcinellus .» (орн.)

очевидно, результат народно-етимологічного зближення з корова́й якогось співзвучного тюркського слова, пов’язаного з коренем qara «чорний, темний» (наприклад, тур. karaman «темний»);
від переважної більшості ібісових, як правило, світлих, цей птах відрізняється характерним темним забарвленням (Воїнств.–Кіст. 149–150; Птицы СССР 61);
р. карава́йка «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
karaman турецька
qara «чорний, темний» (наприклад, тур. karaman «темний») тюркські
корова́й українська
карава́йка «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України